Закон №466: коментують податківці

Набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Загальні зміни, запроваджені цим Законом:

–       усуваються технічні та логічні помилки у Податковому кодексі України (далі – Кодекс);

–        норми Кодексу приводяться у відповідність до положень законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про публічні закупівлі», «Про заставу», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», Кодексу України з процедур банкрутства тощо;

–        упорядковуються функції та визначення контролюючих органів у зв’язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України;

–        впроваджуються норми щодо єдиної  юридичної  особи в структурі ДПС України;

–        усуваються проблеми подвійного оподаткування шляхом запровадження процедури взаємного узгодження;

–        вдосконалюються деякі питання функціонування електронного кабінету, зокрема:

розширення переліку документів, які можуть бути отримані платником податків за допомогою електронного кабінету (повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, деякі документи за результатами перевірок, індивідуальні податкові консультації тощо);

уточнення порядку доставки документа в електронній формі до платника через електронний кабінет;

надання платникам можливості подавати в електронному вигляді повідомлення (з документальним підтвердженням фактів) для виправлення неточної, неповної або застарілої інформації про себе, доступ до якої надається йому через електронний кабінет;

врегулювання організаційних процесів, пов’язаних з формуванням та прийманням звітності поданої засобами електронного зв’язку в електронній формі;

–        вирішуються проблемні питання визначення дати сплати податкового зобов’язання, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день (день, що настає за вихідним або святковим днем);

–        визначаються чіткі вимоги до оформлення випадків втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платником;

–        збільшується строк, на який може бути продовжено термін надання  індивідуальної податкової консультації з 10 до 15 днів;

–        надається можливість поновлення строку подання платником скарги в адміністративному порядку, якщо не пройшло 6 місяців з моменту отримання рішення;

–        надається можливість нерезидентам оскаржити певні рішення у контролюючого органу, який їх виніс;

–        запроваджуються нові умови оплати праці державних службовців контролюючих органів.

 Стягнення боргу

–         встановлюється, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 Кодексу;

–         скорочується термін, протягом якого до платника податків, якому надіслано податкову вимогу, не застосовуються заходи стягнення з 60 до 30 календарних днів;

–         доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави;

–         скорочуються терміни, протягом яких платник податків може самостійно здійснити оцінку майна, з двох до одного місяця.

Відповідальність платників податків та контролюючих органів

Запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

–         обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

–          притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини (відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; неподання у строки документів для взяття на облік; здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків банком або іншою фінансовою установою до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу; неповідомлення фізичними особами-підприємцями про свій статус банку при відкритті рахунку тощо);

–         визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (під впливом погрози, примусу, матеріальну, службову чи іншу залежність; збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення);

–         визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;

–         зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;

–         відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;

–         визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів (прийняття незаконного рішення, що призвели до втрати особою статусу платника податку; невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, перешкоджання звільненню майна особи з-під режиму тимчасово затримання тощо);

–         визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також законом передбачено:

–         скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

–         скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

–         збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст.ст. 117, 118, 119, 119­-1, п. 120.1, п. 121.1Кодексу та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків – до 2 040 грн; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф)  –
до 1 360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 4 080 грн).

Також встановлено штрафні санкції:

– у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);

– у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);

– за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – у розмірі
100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання цього звіту – 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п. 120.7) та інші;

–        усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.

Податковий аудит

–         зупиняються строки давності для визначення органом ДПС грошових зобов’язань у випадках, якщо він не може провести перевірку у зв’язку з відсутністю платників за місцезнаходженням, недопуском платником до перевірки, оскарженням наказів на проведення перевірки протягом тривалого часу, вилученням документів правоохоронними органами, законодавчими заборонами на проведення перевірок (мораторії на проведення перевірок) або рішеннями судів про заборону проведення перевірок;

–         удосконалюється порядок оформлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень, зокрема в частині наведення в них обґрунтування виявлених порушень та детального розрахунку штрафних санкцій;

–         удосконалюється порядок розгляду заперечень платників податків та винесення ППР шляхом запровадження їх винесення на розгляд комісій з питань розгляду заперечень контролюючого органу, однією з функцій якої буде дослідження питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину платника податків у вчиненні правопорушення;

–         виключаються з переліку підстав для проведення позапланової перевірки рішення суду (слідчого судді);

–         надається право податковому органу під час перевірки отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення (пп. 20.1.47 п. 20.1 ст. 20 Кодексу);

–        надається право податковим органам проводити позапланові перевірки вже перевірених періодів у випадку отримання від іноземних державних органів інформації, яка свідчить про наявність порушень
(п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 Кодексу);

–         передбачається можливість зупинення перевірок всіх категорій  платників податків, а не лише великих;

–         обмежується можливість контролюючих органів вносити зміни до плану-графіка проведення документальних планових перевірок (буде допускатися внесення змін не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі відповідного року, крім випадків, коли зміни пов’язані зі змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок);

–         встановлюється, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків;

–         збільшується з 3 до 5 років строк проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати.

 Облік платників податків

–         змінюються критерії належності платника податків до великих платників (сплата виключно податкових платежів – 1,5 млн ЄВРО (було 1 млн податкові та митні платежі));

–         встановлюється порядок обліку в контролюючих органах нерезидентів (іноземних компаній, організацій) (взяття їх на облік в контролюючих органах здійснюється після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу, або до отримання нерезидентом майнових прав на нерухомість або землю в Україні, або до відкриття рахунків в банках України. У разі акредитації на території України відокремленого підрозділу, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік і його відокремленого підрозділу);

–         вдосконалюється порядок реєстрації платниками податку на додану вартість;

–         забезпечується облік фізичних осіб підприємців з ознакою провадження «незалежної професійної діяльності».

Впровадження кроків Плану дій BEPS

Трансфертне ціноутворення:

–        удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням з імплементацією положень 8-10, 13 кроків Плану дій BEPS щодо:

контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів всередині групи компаній;

правил для операцій з сировинними товарами шляхом виключення обмеження на застосовування виключно біржових котирувань певних бірж та надання можливості  використовувати котирувальні ціни на такі товари;

запровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting) – відповідно до визначених критеріїв, компанії повинні будуть подавати 2 додаткових документа: глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting);

Міжнародні процедури:

–       застосування процедури взаємного узгодження (Крок 14), що передбачає механізм подачі заяви на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, вимоги до такої заяви, порядок дій контролюючого органу тощо;

–        оподаткування прирівняних до дивідендів платежів при здійсненні операцій з нерезидентами;

Контрольовані іноземні компанії:

–        визначення контрольованих іноземних компаній та їх оподаткування (Крок 3), що передбачає:

  запровадження концепції оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючої особи – фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії;

  обов’язок подання контролюючими особами звіту про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу;

–         обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами (Крок 4);

Міжнародне оподаткування:

–         запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (Крок 6);

–         запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв (Крок 7).

Крім того, Законом:

–         змінюється з 20 відс. до 25 відс. визначення частки володіння корпоративними правами для терміну пов’язаної особи;

–         розширюється термін розумної економічної причини (ділової мети) (пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), внаслідок чого можливе його застосування щодо операцій як з резидентами, так і нерезидентами.

Податок на прибуток підприємств

–         розширюється коло податкових агентів:

на юридичних та фізичних осіб – «спрощенців», а також фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України,

на юридичних осіб – «спрощенців» – щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії;

–         не нараховується амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією;

–         вводиться окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

–         уточнюється порядок врахування процентів, що сплачуються за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (тонка капіталізація), щодо:

розповсюдження обмеження по врахуванню таких процентів щодо кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, отриманих як від пов’язаних, так і непов’язаних осіб резидентів та нерезидентів;

визначення одного критерію для застосування зазначеного порядку та збільшення фінансового результату до оподаткування – за умови того, що загальна сума нарахованих процентів за такими зобов’язаннями перевищує
30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності, та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того ж звітного (податкового) періоду;

–        запроваджуються нові різниці, які зменшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:

нарахованих доходів у вигляді дивідендів на користь платника від контрольованої іноземної компанії;

нарахованих на користь платника доходів у вигляді дивідендів та від участі (не менше 10 відсотків) в капіталі нерезидентів, які не входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;

визнаних доходів від визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

від’ємного значення об’єкта оподаткування (на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу) платника податку, що реорганізується (шляхом приєднання, злиття, перетворення або поділу, виділу) у платника податку – правонаступника, якщо такі платники були пов’язаними особами більше, ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття);

–        вводяться нові різниці, які збільшують фінансовий результат до оподаткування щодо сум:

30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів, які входять до переліку держав (територій) низькоподаткових юрисдикцій;

частини скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційній частці, якою володіє або яку контролює юридична особа, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39² Кодексу;

витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети;

–        уточнюються та доповнюються різниці, які застосовуються для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо сум штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства;

–        уточнюється порядок та особливості оподаткування нерезидентів в частині доповнення переліку доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, які підлягають оподаткуванню, зокрема:  

прибутком від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі;

доходами від відчуження прав нерезидента на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України.

–        збільшується з 6 тис. грн до 20 тис. грн сума, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138 п. 14.1
ст. 14 Кодексу);

–        збільшується межа з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств можна не коригувати на фінансові різниці; запроваджується прискорена амортизація основних засобів на
2020-2030 р.р.

Податок на додану вартість

–       запроваджується для звітності з ПДВ єдиний звітний період – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку) з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС;

–       запроваджується визначення бази оподаткування для операцій з постачання електричної енергії, виходячи з ціни, яка склалася на ринку електричної енергії без необхідності донарахування податкових зобов’язань з ПДВ, якщо така ринкова ціна електричної енергії менша за ціну її придбання;

–       встановлюються особливості визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України (договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації);

–       забезпечується можливість формування податкового кредиту платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку у випадку, якщо оплата придбаних товарів/послуг здійснюється більше ніж через 1095 календарних днів;

–       врегульовується питання врахування у системі електронного адміністрування податку суми коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях;

–       продовжується граничний термін реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних з 15 до 20 числа місяця;

–       встановлюється тимчасова пільга з ПДВ для операцій з передачі транспортних засобів малозабезпеченим верствам населення, а також органам спеціального призначення (швидка медична допомога та центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки) для оперативного виконання задач, направлених на захист та збереження здоров’я населення;

–        відновлюється застосування нульової ставки ПДВ до операцій з експорту сої та ріпаку (до внесення змін до операцій з експорту сої та ріпаку застосовувався режим звільнення від оподаткування ПДВ, який виключав можливість декларування до відшкодування сум ПДВ за такими операціями);

–        уточнюється, що касовий метод податкового обліку з ПДВ поширюється у т.ч. на підрядників та субпідрядників;

–        розповсюджується пільга з ПДВ на ввезення племінних чистопородних тварин на сільськогосподарського товаровиробника.

Оподаткування доходів фізичних осіб та фізичних осіб – підприємців

–        визначається порядок оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній;

–        оподатковується за основною ставкою 18 відс. дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів рухомого майна (транспортних засобів) (перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5 відсотків);

–        виключаються з переліку об’єктів, які не підлягають амортизації, вантажні авто фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування;

–        уточнюється перелік витрат для фізичних осіб – підприємців в частині витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;

–        скасовується сплата податку на доходи фізичних осіб з пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;

–        звільняється від сплати 5 відс. ПДФО у розмірі під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.

Спрощена система оподаткування

–        зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 відс. + 20 відс. ПДВ;

–        обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду;

–        встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень.

Акцизний податок

–        приводяться норми Кодексу у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині:

виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії;

уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії;

–        виключаються з об’єктів оподаткування акцизним податком операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики;

–        доповнюється перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;

–        надається визначення термінів «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах». Встановлено ставку акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (3000 гривень за 1 літр), та визначено порядок їх оподаткування, також запроваджено маркування ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, марками акцизного податку.

Рентна плата

–        змінюються ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (чорних металів (крім залізної руди), кольорових та легувальних металів; залізної руди);

–        уточнюється перелік операцій, до яких застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування;

–        змінюються деякі діапазони частот, за які сплачується рентна плата;

–        уточнюються ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, а саме зменшені категорії з 5 до 3 (п. 256.3 ст. 256 Кодексу).

Місцеві податки

–        змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення;

–        контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

–        встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година» для визначення бази справляння туристичним збором;

–        встановлюється можливості визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки;

–        уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.