ЗАКОН УКРАЇНИ |
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:
1. У пункті 14.1 статті 14:
1) абзац п’ятнадцятий підпункту 14.1.54 замінити двома новими абзацами такого змісту:
“і) прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзацу другого підпункту “и” та підпункту “і” цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзацу третього підпункту “и” та підпункту “і” цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи”;
2) підпункти 14.1.56-2 і 14.1.182-1 викласти в такій редакції:
“14.1.56-2. електронний кабінет – сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Взаємодія реалізується через:
портальне рішення для користувачів – платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;
портальне рішення для користувачів – державних органів, у тому числі контролюючих;
програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;
інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику”;
“14.1.182-1. технічна помилка – будь-яка помилка, вада або дефект у роботі складових частин електронного кабінету або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призводить до невідповідності методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету та не є методологічною помилкою”;
3) доповнити підпунктом 14.1.182-2 такого змісту:
“14.1.182-2. технічний збій – будь-які порушення у роботі складових частин електронного кабінету, що не є методологічною та/або технічною помилками, у тому числі їх повне зупинення, що унеможливлює взаємодію платника податків з контролюючим органом”;
4) у підпункті 14.1.231:
абзац другий після слів “Економічний ефект” доповнити словами “зокрема, але не виключно”;
в абзаці третьому слова “зокрема, але не виключно” виключити;
в абзаці четвертому слова “та/або її результатом” виключити;
абзац п’ятий після слів “готова придбати (продати) такі” доповнити словом “товари”.
2. Пункт 16.1 статті 16 доповнити підпунктом 16.1.16 такого змісту:
“16.1.16. визначати, змінювати уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися електронним кабінетом, зокрема щодо підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет, та визначати їхні повноваження”.
3. Підпункт 17.1.15 пункту 17.1 статті 17 викласти в такій редакції:
“17.1.15. подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних та/або методологічних помилок чи технічного збою в роботі електронного кабінету (наявність помилки/збою має бути підтверджена технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішенням суду), якщо подання таких документів в електронній формі не є обов’язковим відповідно до цього Кодексу”.
4. У підпункті 20.1.47 пункту 20.1 статті 20 слова “пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню” виключити.
5. Пункт 21.1 статті 21 доповнити підпунктом 21.1.11 такого змісту:
“21.1.11. невідкладно розмістити на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомлення про виявлення технічних та/або методологічних помилок чи технічного збою в роботі електронного кабінету із зазначенням дати та часу їх початку, а також невідкладно вжити всіх необхідних заходів для усунення таких технічних та/або методологічних помилок чи технічного збою, за результатами яких розмістити на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомлення про їх усунення із зазначенням дати та часу їх завершення”.
6. У статті 42:
1) пункт 42.1 доповнити словами “і відображатися в електронному кабінеті”;
2) доповнити пунктом 42.6 такого змісту:
“42.6. Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до цього Кодексу, законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику”.
7. У статті 42-1:
1) в абзаці шостому пункту 42-1.1 слова “прийняття, оброблення” замінити словами “прийняття, реєстрації, оброблення”;
2) у пункті 42-1.2:
в абзацах другому і восьмому слова “перегляду в режимі реального часу інформації” замінити словами “перегляду інформації”;
доповнити новим абзацом такого змісту:
“визначення, зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися електронним кабінетом, зокрема щодо підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет та визначення їхніх повноважень”;
3) пункт 42-1.4 доповнити підпунктом “ж” такого змісту:
“ж) встановлення строків актуалізації інформації в електронному кабінеті, визначеної абзацами другим і восьмим пункту 42-1.2 цієї статті”.
8. У статті 49:
1) абзаци четвертий і п’ятий пункту 49.4 виключити;
2) у підпункті 49.18.6 пункту 49.18 після слів “платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)” слова “дивідендів на державну частку” виключити;
3) в абзаці четвертому пункту 49.19 слова “складений за підсумками року, що передує звітному” замінити словами “складений за підсумками звітного року”.
9. Пункт 57.1-1 статті 57 доповнити підпунктом 57.1-1.7 такого змісту:
“57.1-1.7. Авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – сьомого підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу”.
10. У статті 70:
1) пункт 70.2 доповнити підпунктом 70.2.6 такого змісту:
“70.2.6. унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру)”;
2) пункт 70.3 доповнити підпунктом 70.3.6 такого змісту:
“70.3.6. унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства”;
3) пункт 70.9 доповнити абзацами п’ятим – сьомим такого змісту:
“Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.
Особа за власним вибором пред’являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації”.
11. В абзаці третьому пункту 120.2 статті 120 слова і цифри “статтею 123 цього Кодексу” замінити словами “цією главою Кодексу”.
12. Абзаци перший та дванадцятий пункту 120-1.1 статті 120-1 після слів та цифр “абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу” доповнити словами “та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної”.
13. У підпункті “б” пункту 132.3 статті 132 слово “злочину” замінити словами “кримінального правопорушення”.
14. Абзац перший пункту 133.3 статті 133 викласти в такій редакції:
“133.3. Нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування”.
15. В абзаці третьому підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 слова “модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та” виключити.
16. У пункті 141.4 статті 141:
1) абзац шостий підпункту “е” підпункту 141.4.1 замінити двома абзацами такого змісту:
“акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору.
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого підпункту “е” цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого підпункту “е” цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи”;
2) у підпункті 141.4.2:
абзац восьмий виключити;
в абзаці дев’ятому слова “визначений абзацами третім – п’ятим” замінити словами “визначений абзацами третім – шостим”.
17. Абзац перший підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 після слів “державної допомоги” доповнити словом “компенсацій”.
18. У підпункті 170.5.3 пункту 170.5 статті 170 слова і цифри “підпунктом 57.11.4 пункту 57.11 статті 57” замінити словами і цифрами “підпунктом 57.1-1.4 пункту 57.1-1 статті 57″.
19. У статті 177:
1) в абзаці першому підпункту 177.5.1 пункту 177.5 слова “зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат” замінити словами та цифрами “обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 цієї статті”;
2) пункт 177.10 викласти в такій редакції:
“177.10. Фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
20. Пункт 178.6 статті 178 викласти в такій редакції:
“178.6. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику”.
21. У підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цифри і слова:
“2710 19 62 00 – |
Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового |
євро за 1000 літрів |
213,50 “ |
замінити цифрами і словами:
“2710 19 62 00 – |
Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об.% яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350°С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %. |
євро за 1000 літрів |
213,50 “ |
22. Пункт 296.1 статті 296 викласти в такій редакції:
“296.1. Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу”.
23. У пункті 345.1 статті 345 слова “злочинних посягань” замінити словами “кримінально-протиправних посягань”.
24. У пункті 350.1 статті 350:
1) у підункті 350.1.4 слово “злочинів” замінити словами “кримінальних правопорушень”;
2) у підпункті 350.1.5 слово “злочинів” замінити словом “кримінальних”.
25. В абзаці першому пункту 351.1 статті 351 слова і цифри “пунктами 1-4, абзацами другим, третім пункту 5, пунктами 6-14, підпунктами “а” і “б” пункту 15 (з урахуванням положень цього Кодексу), пунктом 16 з дотриманням встановлених цим Кодексом правил проведення податкових перевірок” виключити.
26. В абзаці другому пункту 352.1 статті 352 слово “злочину” замінити словами “кримінального правопорушення”.
27. У розділі XX “Перехідні положення”:
1) підрозділ 1 доповнити пунктом 14 такого змісту:
“14. Тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або натуральній формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов:
а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;
б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи”;
2) у підрозділі 2:
у пункті 73:
в абзацах першому і другому після слів та цифр “відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу” доповнити словами “та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної”, а слова і цифри “до 31 грудня 2019 року” замінити словами “до дати набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”, строк сплати грошових зобов’язань за якими не настав або”;
в абзаці першому цифри і слова “2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень” замінити цифрами і словами “1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень”;
в абзаці другому цифри і слова “5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень” замінити цифрами і словами “2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень”;
доповнити пунктом 73-1 такого змісту:
“73-1. Установити, що для платників податку на додану вартість, які сплачують єдиний податок та застосовують квартальний звітний (податковий) період, останнім квартальним звітним (податковим) періодом для подання податкової звітності з податку на додану вартість є другий квартал 2020 року.
Першим місячним звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість для таких платників є липень 2020 року”;
3) у пункті 53 підрозділу 4 після слів “інших боргових зобов’язань, що” доповнити словами “виникли за операціями з нерезидентами та які”;
4) пункт 52-2 підрозділу 10:
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
“документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків”.
У зв’язку з цим абзаци другий – одинадцятий вважати відповідно абзацами третім – дванадцятим;
в абзаці третьому слово і цифри “підпунктом 78.1.8” замінити словами і цифрами “підпунктами 78.1.7 та 78.1.8”;
в абзаці п’ятому слова “зберігання та транспортування” замінити словами “зберігання, транспортування та обігу”.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
змін до підпункту 16.1.16 пункту 16.1 статті 16, статей 42, 42-1, пункту 49.4 статті 49 розділу I цього Закону, що набирають чинності через три місяці з дня опублікування цього Закону;
змін до пункту 57.1-1 статті 57, пункту 133.3 статті 133, статті 177, пункту 178.6 статті 178, пункту 296.1 статті 296 розділу I цього Закону, що набирають чинності з 1 січня 2021 року.
2. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами):
абзаци двадцять другий, двадцять третій частини другої статті 17 замінити двома абзацами такого змісту:
“неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17000 гривень;
надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього Закону, – 500000 гривень”;
статтю 18 доповнити новою частиною такого змісту:
“До суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), базових олив та інших мастильних матеріалів, інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. % (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90), при здійсненні виробництва, імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі, зберігання таких товарів не застосовуються, починаючи з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно, норми:
абзацу п’ятого частини другої статті 17 цього Закону;
абзаців восьмого – десятого частини другої статті 17 цього Закону;
абзацу двадцять третього частини другої статті 17 цього Закону”;
2) у пункті 9-15 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами) слова “день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників” у всіх відмінках замінити цифрами і словами “3 червня 2020 року”;
3) абзац другий пункту 6 розділу I Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 50, ст. 353) виключити.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:
прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
включити інформацію про виконання цього Закону до звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України за 2020 рік;
до 1 серпня 2021 року забезпечити завершення розміщення у відкритому вільному доступі API програмного інтерфейсу, що дає змогу реалізувати всю повноту функціоналу електронного кабінету.
4. Національному банку України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Президент України |
В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ |
м. Київ |
Обувь от адидас — это выбор тех, кто ценит стиль, комфорт и универсальность. Модели из…
Український бізнесовий ландшафт охоплює великий спектр підприємств, які поділяються на малі, середні та великі залежно…
Не секрет, что ежегодно водители должны обновлять свою автостраховку и покупать новый полис, защищающий их…
Кредит готівкою — один з банківських продуктів, який має високий попит серед населення. Він передбачає…
Мир трейдинга часто представляется новичкам как захватывающее приключение с возможностью быстрого обогащения. Однако реальность может…
Відповідно до п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №…