Законодавчі ініціативи депутатів ВРУ щодо звілнення від штрафів роботодавців за перше порушення трудового законодавства.

До Верховної Ради внесено черговий проект Закону № 6087 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та відповідальності за правопорушення у цій сфері”, який зменьшить штрафи за порушення трудового законодавства.

Метою проекту Закону є вдосконалення механізмів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, підвищення ефективності державного нагляду (контролю) у цій сфері, поліпшення умов для ведення бізнесу, зменшення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання, приведення фінансових санкцій за порушення законодавства про працю у відповідність до рівня їх суспільної небезпеки.

Як пояснюють автори законопроекту, неправомірним видається те, що за вчинення правопорушень у сфері праці, суспільна небезпечність яких є меншою в порівнянні з правопорушеннями, які створюють загрозу життю і здоров’ю людей (порушення будівельних норм, санітарного законодавства тощо), правопорушеннями, які заподіюють шкоду навколишньому середовищу, на сьогодні передбачається більш сувора відповідальність. Зокрема, відповідальність за обіг непридатних харчових продуктів передбачає штраф від тридцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (максимальна санкція – 765 грн.), введення в обіг або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості карається штрафом від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (максимальна санкція – 1700 грн.), виготовлення, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів – від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (максимальна санкція – 1700 грн.).

Проектом Закону пропонуються наступні зміни:

1. Зниження штрафів за порушення законодавства про працю та посилення відповідальності посадових осіб Держпраці за порушення порядку проведення перевірок роботодавців. 

2. Визначення підстав для позапланових перевірок роботодавців:

– подання юридичною особою чи фізичною особою – підприємцем, які використовують найману працю, письмової заяви до відповідного органу контролю про здійснення перевірки за її бажанням;

– обґрунтоване письмове звернення фізичної особи про скоєне щодо неї порушення законодавства про працю юридичною особою або фізичною особою – підприємцем  з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Перевірка у такому разі здійснюється виключно   за погодженням відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

–  за рішенням суду;

– перевірка стану виконання юридичною особою або фізичною особою – підприємцем припису про усунення порушень законодавства про працю, виданого у випадках, передбачених цим Кодексом, за результатами попередньої перевірки;

– інші підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

3. Визначення підстав, за яких роботодавець вправі не допустити інспекторів і не нестиме за це відповідальність:

– непред’явлення посадовими особами органу контролю (або пред’явлення, оформлених з порушенням)  посвідчення (направлення) на проведення такої перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в посвідченні (направленні) на проведення перевірки;

– відмови посадової особи органу контролю внести запис про здійснення перевірки до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю);

– в інших випадках, передбачених статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

4. Визначення критеріїв того, що вважати недопущенням до перевірки та створенням перешкод при її проведенні:

Недопущенням посадових осіб органу контролю до проведення перевірки вважається обмеження доступу посадових осіб органу контролю до приміщень, в яких юридична особа або фізична особа – підприємець, стосовно якої проводиться перевірка, провадить діяльність. Створенням перешкод у проведенні перевірки вважається відмова посадових осіб юридичної особи, фізичної особи – підприємця або її уповноваженого представника надати доступ посадовим особам органу контролю до документів, відомостей, матеріалів, які стосуються предмета перевірки, чи надати їх копії. Відмова посадових осіб юридичної особи, фізичної особи – підприємця або її уповноваженого представника надати доступ посадовим особам органу контролю до приміщень, документів, відомостей, матеріалів, які стосуються предмету перевірки, обов’язково фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису. Відеозапис є  додатком до  акта перевірки. За відсутності відеозапису на юридичну особу або фізичну особу – підприємця, стосовно якої проводиться перевірка, не може бути накладений штраф, передбачений абзацом шостим частини другої цієї статті.

5. Закріплення правила, згідно з яким при першому порушенні законодавства про працю роботодавцеві вноситься лише припис, а у разі його невиконання – накладається штраф (крім випадку недопуску інспекторів до перевірки без законної підстави – за це одразу штраф від 1 до 3 прожиткових мінімумів).

6. Визначення мінімального граничного строку, який має надаватися роботодавцеві для виконання припису (не менш ніж п’ятнадцять робочих днів).

7. Визначення строків накладення штрафів за порушення трудового законодавства.

8. Звуження повноважень органів місцевого самоврядування в частині контролю за додержанням трудового законодавства.

Нагадуємо, що у парламенті зареєстровано ще два законопроекти, якими пропонується зменшити штрафи за порушення трудового законодавства: № 5711  та № 5711-1.