Ухвалення законопроєкту №1210, поданого на розгляд Верховної Ради 30 серпня, “може повернути диктат податкової по відношенню до бізнесу”. Таку думку висловив директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко у Facebook.
“Замість партнерських відносин між державою і бізнесом знову буде пресування підприємців [податковою]”, – вважає він.
На думку Фесенка, пропозиція підвищити рентні платежі, яка є у проєкті закону, “негативно вплине на конкурентоспроможність українських гірничовидобувних підприємств”.
“Цю ідею ініціював [бізнесмен Ігор] Коломойський, а зараз її намагаються втілити в життя представники партії “Слуга народу”. Історія з цим законопроєктом є ще однією ілюстрацією нинішнього законодавчого процесу, коли заради швидкості розгляду приноситься в жертву якість законопроєкту або просуваються лобістські інтереси”, – підсумував Фесенко.
Якщо цей законопроект буде ухвалений, знов може повернутися диктат податкової по відношенню до бізнесу. Замість партнерських відносин між державою і бізнесом, знов буде пресування підприємців податковою. Ще одна проблема – підвищення рентних платежів, що негативно вплине на конкурентоспроможність українських гірничодобувних підприємств. До речі, цю ідею в інтерв’ю «Цензору» ініціював Коломойський, а зараз її намагаються втілити в життя представники партії «Слуга народу». Історія з цим законопроектом є ще однією ілюстрацією нинішнього законодавчого процесу, коли заради швидкості розгляду приноситься в жертву якість законопроекту, або просуваються лобістські інтереси. Потрібна належна і ґрунтовна експертиза таких (і взагалі всіх) законопроектів, а не намагання розглянути їх якомога швидше.
Крім того ДРС також не схвально висловлюється про поданий Зконопроект.
Нажаль, Законопроект № 1210 не супроводжується аналізом регуляторного впливу або іншим аналітичним документом, який би містив розрахунки витрат і вигод суб’єктів господарювання та держави від запровадження зазначеного законопроекту. За зверненням підприємців у ДРС його попередньо проаналізували та дійшли висновку, що він несе низку загроз для бізнесу.
Так, згідно з пояснювальною запискою Законопроект №1210 розроблений з метою запровадження міжнародних стандартів податкового контролю, протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування, реформування інституту фінансової відповідальності та удосконалення процедури адміністрування податків та зборів.
Водночас, аналіз положень Законопроекту № 1210 виявив, що його прийняття може призвести до збільшення тіньового сегменту економіки, підвищення попиту на послуги конвертаційних центрів та посилення корупційного навантаження на бізнес.
Таке додаткове адміністративне та фінансове навантаження на платників податків, особливо на суб’єктів малого підприємництва, потребує ретельного фінансово-економічного обґрунтування. Ускладнення процесу взаємодії суб’єктів господарювання з контролюючим органом та підвищення штрафних санкцій без такого обґрунтування може мати наслідком виникнення нових корупційних ризиків та збільшення тиску на бізнес.
При цьому Законопроект № 1210 не враховує інтереси малого бізнесу, який складає податкові накладні/ розрахунки коригування на незначні суми. Внаслідок його застосування можуть виникати ситуації, коли штраф у розмірі 3 400 грн. буде перевищувати суму ПДВ або обсяг постачання за такою податковою накладною або розрахунком коригування.
Така практика вже мала місце в Україні до введення в дію Податкового кодексу України та засвідчила свою неефективність. Персональна відповідальність посадової або службової особи контролюючого органу є запобіжником щодо вчинення ним протиправних дій та накладення неправомірних санкцій. Її скасування може призвести до перетворення податкових органів на корумповану систему, що значно погіршить бізнес-клімат в країні.
Зазначене не відповідає задекларованим цілям Законопроекту № 1210, оскільки, замість удосконалення процедури адміністрування податків та зборів, його прийняття може призвести до встановлення додаткових адміністративних бар’єрів для ведення бізнесу.
Зважаючи, що Законопроект № 1210 не дає визначення понять «реальні (фактичні) умови та обставини» і «поведінка платника податку» та не регулює порядок їх встановлення, його редакція є неоднозначною для розуміння особами, які повинні виконувати вимоги Податкового кодексу України. А отже, на практиці реалізація цих положень може призвести до вибірковості їх застосування.
Це положення може створити значні ризики для платників податків, оскільки відсутність ділової мети може бути встановлена лише судом, що може призвести до затяжних судових спорів між платниками податків та контролюючими органами. Зазначене не відповідає задекларованій Законопроектом № 1210 меті протидії практикам розмивання бази оподаткування.
За відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку Законопроектом № 1210 також передбачається штраф в розмірі 1 млн. грн.
Штрафи за зазначені порушення вже запроваджені Законом України від 23.12.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», однак їх застосування відтерміновано до 01.01.2020 року у зв’язку з неготовністю ринку.
Водночас, Законопроект № 1210 не передбачає перехідного періоду, який давав можливість суб’єктам господарювання виконати вимоги чинного законодавства та уникнути накладення штрафних санкцій.
Таким чином, зазначені положення Законопроекту № 1210 не відповідають принципу адекватності, оскільки форма державного регулювання у даному випадку не відповідає ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив. Суб’єкти господарювання, що здійснюють операції з підакцизними товарами, розраховували свої витрати та планували свою діяльність з урахуванням відтермінування зазначених вище штрафних санкцій, тому негайне введення їх у дію може призвести до значного негативного впливу на бізнес-середовище.
Так, Законопроектом № 1210 скасовується заборона використовувати як джерело погашення податкового боргу майно, включеного до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Таке майно відтепер буде дозволено передавати у податкову заставу з подальшим отриманням згоди контролюючого органу на його відчуження.
За прогнозом ДРС створює можливість для прихованої приватизації в обхід прозорих процедур, встановлених чинним законодавством, шляхом відчуження найбільш ліквідного майна цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації. Зазначене може призвести не лише до значних збитків з боку держави, але і до втрати державою контролю над підприємствами, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.
Таким чином, для українських суб’єктів господарювання, які є збитковими за даними фінансової звітності, кожен іноземний контрагент з сумою кредиторської заборгованості в 1 гривню може стати пов’язаною особою для цілей оподаткування.
За прогнозом ДРС це може значно збільшити податковий тиск на бізнес, що не відповідає цілям Законопроекту № 1210.
Однак, слід зазначити, що курсові різниці прямо впливають на фінансовий результат діяльності кожного підприємства та визнаються доходами і витратами в бухгалтерському обліку. Перенесення нараховання курсових різниць для цілей податкового обліку на період сплати заборгованості перед нерезидентом може призвести до значних викривлень між фактичною заробленою сумою коштів та умовно розрахованою сумою, з якої виключені курсові різниці.
Наслідком застосування цих положень можуть стати значні фінансові збитки суб’єктів господарювання.
Одночасно Законопроектом № 1210:
За попередньою оцінкою це призведе до збільшення податкового навантаження лише на металургійну галузь у 3-4 рази. Податкове навантаження на гірничо-видобувні підприємства стане одним з найвищих у світі, що призведе до відтоку щонайменше 435 млн. доларів інвестицій та втрати близько 40 тис. робочих місць.
Все це не відповідає принципу ефективності, оскільки Законопроект № 1210 не забезпечує досягнення максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, а навпаки може призвести до значних втрат як з боку бізнесу, так і збоку держави.
ДРС вважає за доцільне поінформувати, що прийняттю проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (за реєстр. № 1210) повинно передувати широке громадське обговорення із залученням представників бізнес-спільноти, профільних асоціацій та інших зацікавлених сторін, з метою уникнення ситуації, коли наміри стабілізувати ринкове середовище матимуть повністю зворотні наслідки.
Логістика у сфері оптових поставок бензину та дизельного пального є важливою складовою енергетичної інфраструктури, особливо…
Ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування ПДФО для доходів у негрошовій формі. А…
Ортопедичний матрац – це не просто частина меблів, а важливий елемент здорового способу життя. Якість…
В арсеналі сучасних маркетологів є багато ефективних інструментів, тому про такий скромний метод впливу як…
Найкращий пункт обміну. Критерії та поради при виборі обмінника Коли потрібно обміняти 100-200 доларів, люди…
У статті 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 14.09.2024 №12000 визначили…