Український бізнес, який “вимкнуть” на локдаун з 8 по 24 січня, можуть захлеснути масові перевірки якраз під час простою.
Деякі підприємці вже отримали повідомлення про візити контролерів в січні. Про це повідомив, зокрема, співвласник концертного залу Stereo Plaza і член наглядової ради Української ресторанної асоціації Максим Шульженко.
Справа в тому, що закон про 8 тисяч для ФОП фактично скасував мораторій на планові перевірки бізнесу.
Як таке могло статися, розбиралася “Країна”.
Як “скасували” мораторій
“Отримав сьогодні 8000 гривень від держави в якості підтримки на час локдауна. Для розуміння – це весь розмір допомоги, який на момент сьогодні реально був наданий нам з 12 березня 2020 року. За повних 10 місяців заборон і обмежень. Одночасно з видачею цих 8000 гривень нам вчора прийшло повідомлення про проведення комплексної планової перевірки двома контролюючими органами – ГСЧС і Держпраці в період з 11 по 21 січня 2021 року. Ні, я не помилився, саме в ці дати. Так саме в період локдауна, у бізнесу, якому заборонено працювати, якому постановою КМУ рекомендовано відправити співробітників на дистанційну роботу, щоб не заражалися. Бізнесу, якому дуже поспішало допомогти держава останні 10 місяців. Ключове – проведення цієї перевірки стало можливо, саме завдяки нормам цього самого закону про видачу 8000 гривень,він скасував заборону на планові перевірки “,
– написав Шульженко на своїй сторінці в Фейсбуці.
Йдеться про закон “Про соціальну підтримку застрахованих осіб і суб’єктів господарювання на період проведення обмежувальних заходів”. Широкій громадськості він відомий як закон про 8 тисяч , так як в ньому прописується державна підтримка людей і бізнесу в карантин.
“Красиве ж назву закону, правда? І начебто про допомогу бізнесу і співробітникам. Але в ложці меду виявилася бочка дьогтю. Оскільки саме цей закон скасував норму на заборону проведення планових перевірок, ключове слово планових. Там було просто одне невелике положення в перехідних положеннях : “підпункт 4 виключити”. Виключили цим ось таку норму, яка діяла на період карантину:
“4) забороняється проведення органам державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності». І тепер побігли контролюючі органи робити перевірки під час карантину і локдауна. У списках перевірок під час локдауна виявилися в тому числі ті бізнеси, які працювати, по суті, не можуть і змушені закритися на цей час – спортивні зали, ресторани, виставкові центри, концертні зали, клуби, торгові центри, музеї і так далі. Нічого вдома сидіти без роботи, держава знає, чим вас, нероб, зайняти – йдіть на перевірку “, – додав Шульженко.
“Пропажу” мораторію на закон підтвердив і голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Варто відзначити, що планові перевірки бізнесу в період карантину до цього регулювали два закони з “пакету” підтримки бізнесу, прийнятого навесні і на початку літа цього року – №530 і №533.
Перший вводив мораторій на період карантину на всі планові перевірки. Другий – на все, крім перевірок так званих високоризикових об’єктів. Це ті об’єкти, де збирається велика кількість людей і є великі площі (тобто, наприклад, торгові та виставкові центри, ресторани та інше).
Але, за законодавством, якщо різні закони містять суперечать один одному пункти, то в пріоритеті ті, що трактуються на користь господарських об’єктів.
Тому та ж ГСЧС з моменту введення весняного карантину провела лічені перевірки – менше десятка по всій країні.
Але ось в плані перевірок на січень від ГСЧС – вже більше 2 тисяч об’єктів, в тому числі по Києву на 8 січня намічений рейд в ТЦ “Ваш дім” в Деснянському районі, на 18 січня – в спортивний клуб “Геліара” і “Дитячий світ “, на 20 січня – в” Експо Плазу “і т.д.
Всі ці об’єкти мають статус високо ризикових в плані техногенної (в тому числі пожежної) безпеки.
“Плани перевірок затверджуються завчасно, і за 10 днів про перевірку служба зобов’язана повідомити підприємство”, – сказав екс-глава ГСЧС Сергій Бочковський.
Тобто навряд чи план перевірок на січень готували з прицілом на локдаун.
Але, за дивним збігом обставин, тепер мораторій на перевірки раптом скасували. І контролери можуть виходити на рейди. Більш того, якщо вони раптом не стануть перевіряти той чи інший об’єкт, то можуть виникнути питання вже до служб нагляду – чому вони не виконують свої прямі обов’язки.
“Чи не подумали. Або, навпаки, добре подумали”
Питання в тому, чому в “пакеті” з 8 тисячами гривень від держави бізнесу піднесли ще й неприємний сюрприз – скасували мораторій на перевірки.
“Підготовка законодавчих актів йде хаотично. Не думаю, що стояла задача на державному рівні скасувати мораторій. Просто на якомусь етапі хтось із чиновників вирішив дати можливість контролерам підзаробити. А підсумкову версію закону не вичитали. Тому зараз фактично дано старт перевірок. навіть якщо бізнес не працює, уряд повинен бути на місці в зазначені дати, інакше буде вважатися, що представників контролюючих органів не допустили на об’єкт, за що передбачено штрафи. і це тільки здається, що, якщо компанія не працює, то там і не знайдуть нічого. Контролерам достатньо 15 хвилин, щоб зафіксувати порушення. як то кажуть, була б людина, а стаття знайдеться. Оскаржити в суді результати таких перевірок не можна, так як мораторій на даний момент не діє “,
– коментує Ростислав Кравець.
“Або хтось не подумав, чи, навпаки, добре подумав. Але в випадкову скасування мораторію віриться насилу”, – додав Шульженко.
Він розповів “Країні” що разом з повідомленням про майбутню перевірку їм принесли лист з юридичної фірми, яка пропонує “за невелику плату” посприяти, щоб перевірки пройшли без наслідків.
“Це просто верх цинізму. З одного боку, бізнесу забороняють працювати і велять відправити людей на удаленку, з іншого – раптом виявилося, що потрібно 10 днів, в які до нас можуть прийти перевіряючі, бути на місці і чекати їх. І ГСЧС і Держпраці це ж не всі, хто в теорії може прийти. Є ще, наприклад, Гсенергонадзор, санітарна служба та інші. і всі вони зараз масово підуть з перевірками “,
– говорить Шульженко.
“Не здивуюся, якщо в січні протести підприємців будуть тільки наростати”, – написав з приводу цієї історії в Фейсбуці екс-заступник міністра економіки Павло Кухта.
