Зростання мінзарплати з 1 вересня: що зміниться для роботодавців

25 серпня 2020 р. ВРУ прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (законопроєкт №3963). Як передбачається, він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Але, скоріш за все, це відбудеться ще у серпні або не пізніше 1 вересня 2020 р. Адже саме з 1 вересня цим Законом передбачається збільшення розміру мінімальної зарплати:

• у місячному розмірі – 5000 грн (зараз 4723 гривні);
• у погодинному розмірі – 29,2 грн (зараз 28,31 гривні).

Водночас розмір прожиткового мінімуму цей Закон не змінює. Востаннє він змінився 1 липня (наслідки ми розглядали тут). Подальше зростання планується з 1 грудня, тоді ми до нього знову повернемося у наших аналітиках.

А зараз проаналізуємо, як вплине зростання мінімальної зарплати на розмір оплати праці, лікарняних та декретних, а також на сплату податків за них.

Оплата праці

Що ж зміниться з 1 вересня?

Правила застосування мінімальної зарплати залишаться незмінними, а її розмір – зросте. В Законі про оплату праці, коли встановлюються гарантії того, яку зарплату має отримати працівник, немає прив’язки до розміру мінімальної зарплати станом на 1 січня певного року. Отже, з вересня 2020 р.:

1. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну  норму праці не може бути нижчим за 5000 грн. При цьому місячний оклад може бути меншим (але не менш за 2102 грн), та в такому випадку працівнику доведеться доплачувати різницю. У результаті нараховано йому може бути не менше, ніж 5000 грн за місяць. 
2. За годину тарифна ставка не може бути меншою за 29,20 грн. Отже, якщо в штатному розкладі, трудовому договорі, положенні про оплату праці тощо, передбачено меншу ставку – в ці документи треба буде вносити зміни.
3. Понад мінімальний розмір оплати праці працівнику можуть нараховуватися лише доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
4. Якщо працівник не виконав місячну норму праці, то така гарантія, як мінімальна заробітна плата, надається йому пропорційно фактично відпрацьованому часу.
5. Будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.

Лікарняні і декретні

Про правила оплати листків непрацездатності у 2020 році ми писали тут.

Тоді ж ми нагадували про прив’язку суми лікарняних та декретних виплат до мінімальної зарплати.

І тут треба розрізняти два нюанси:

1.  Коли ми рахуємо лікарняні або декретні, то місячна сума доходу, яку можна взяти до розрахунку, має верхню межу – 15 мінімальних зарплат. За попередні періоди 2020 року вона, звісно, не зміниться і становитиме 70845 грн, а ось починаючи з вересня вже становитиме 75000 грн. Не забувайте й про те, що, працівники мають право на отримання лікарняних та декретних за всіма місцями роботи. Але максимальний розмір доходу, який береться до розрахунку таких виплат, застосовується сумарно за всіма такими місцями роботи. Тобто, наприклад, якщо у вересні 2020 р. працівник на основному місці роботи заробляє 60 000 грн, а за сумісництвом – 25 тис. грн, то за основним місцем роботи за такий місяць до розрахунку лікарняних або декретних потраплять усі 60 тис. грн, а за сумісництвом – лише 15 тис. грн (різниця між 75 тис. грн та 60 тис. грн). 
2.  Мають лікарняні та декретні й мінімальний розмір, і він теж прив’язаний до мінімальної зарплати. Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону №1105 сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. З лікарняними ситуація дещо інша: мінімальна зарплата як гарантія застосовується, якщо працівник захворів в перший робочий день і тарифна ставка (посадовий оклад) йому не були встановлені (п. 28 Порядку № 1266). Проте на практиці така ситуація трапляється нечасто, а ось виплата декретних – так.

Слід зазначити, що декретні ми рахуємо наперед. Але оскільки сума декретних за місяць порівнюється із мінімальною зарплатою у місяці, коли розпочався період вагітності та пологів, зазначений у листку непрацездатності, то незважаючи на те, що сам такий період може тривати і у вересні-грудні 2020 р. і мінімальна зарплата зросте до 5000 грн, донараховувати декретні до цього розміру не потрібно. Якщо цей період розпочався до 1 вересня – мінімальний розмір декретних в розрахунку на місяць становитиме 4723 грн. 

Якщо у працівника немає 6 місяців страхового стажу за 12 місяців, які передують страховому випадку, тоді пам’ятайте:

• лікарняні обчислюються, виходячи з нарахованої працівнику зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку,
• допомога по вагітності та пологах (декретні) обчислюється, виходячи з нарахованої працівниці зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місць не вище від двократного розміру мінімальної зарплати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку. І звісно ж,  сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Увага! Хоча в цьому випадку розмір лікарняних і декретних прив’язаний до мінімальної зарплати, такі виплати (навіть, якщо вони є «перехідними», тобто страховий випадок триває до вересня і після) перераховувати у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати з 1 вересня не потрібно.

Оподаткування зарплати, лікарняних і декретних

Щодо ПДФО та ВЗ не зміниться нічого. Ставка ПДФО буде 18%, розмір податкової соцпільги та порогу її застосування не зміниться. Військовий збір стягуватиметься з будь-якої оподаткованої ПДФО суми доходу працівника за ставкою 1,5%.

А ось щодо ЄСВ – будьте уважні. Адже існує таке явище, як мінімальний страховий внесок. Який обраховується за формулою: мінімальна зарплата х 22%. І оскільки розмір мінімальної зарплати зріс, то зросте і розмір мінімального страхового внеску. З вересня по грудень 2020 р. він дорівнюватиме 5000 х 22% = 1100 грн.

Нагадуємо, що обов’язок сплати мінімального страхового внеску встановлено для роботодавців щодо працівників, які працюють в нього за основним місцем роботи. Навіть якщо в певному місяці такі працівники не виконали норму робочого часу – через лікарняний, відпустку, прогули, неповний робочий час тощо.

Проте він не стосується працівників:

• з інвалідністю;
• які працюють за цивільно-правовим договором;
• які прийняті на роботу не з першого числа календарного місяця (у такому місяці);
• які звільнені з роботи не останнього числа календарного місяця (у такому місяці);
• які не отримували зарплати, лікарняних або декретних у певному місяці (щодо такого місяця). Наприклад, якщо працівник під час карантину цілий місяць перебував у відпустці без збереження зарплати. Навіть якщо такий працівник отримує за такий місяць допомогу по частковому безробіттю.  

Тепер розглянемо усе, зазначене вище, на прикладах.

Приклад 1. Працівник виконав місячну норму праці

Працівнику встановлено оклад 4000 грн. У вересні 2020 р. він виконав норму робочого часу повністю. Крім окладу, працівнику нараховується індексація зарплати у сумі 100 грн. Яку зарплату працівнику треба нарахувати працівнику за вересень?

По-перше, йому буде нараховано оклад 4000 грн і індексацію 100 грн.

А далі загальну суму такого доходу слід порівняти з мінімальною зарплатою і нарахувати доплату: 5000 – 4000 – 100 = 900 грн.

Таким чином, усього за вересень такому працівнику буде нараховано 5000 грн.

З цього доходу буде утримано:

• ПДФО: 5000 х 18% = 900 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується)
• ВЗ: 5000 х 1,5% = 75 грн.

На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 5000 х 22% = 1100 грн.

Приклад 2. Працівник не виконав місячну норму праці (неповний робочий час).

Працівнику встановлено оклад в розмірі 5000 грн, але він працює за зовнішнім сумісництвом в режимі неповного робочого часу. Таким чином, він виконав 25% від звичайної норми робочого часу. Яку зарплату слід нарахувати такому працівнику за вересень?

Такому працівнику за окладом буде нараховано зарплату 5000 х 25% = 1250 грн. При цьому доплату до мінімальної зарплати у місячному розмірі працівник не отримає, адже його оклад не менший за розмір такої мінімальної зарплати.

А далі суму такого доходу треба оподаткувати:

• ПДФО: 1250 х 18% = 225 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується)
• ВЗ: 1250 х 1,5% = 18,75 грн.

На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 1250 х 22% = 275 грн.

Приклад 3. Працівник півмісяця був у відпустці.

У працівника оклад 4000 грн і це основне місце роботи. При цьому у вересні він 15 днів був в оплачуваній відпустці (з встановленої йому норми робочого часу він відпрацював рівно половину). Сума відпускних становить 2000 грн. Яку зарплату працівнику треба нарахувати працівнику за вересень?

По-перше, йому буде нараховано половину окладу 4000 х 0,5 = 2000 грн.

А далі суму такого доходу слід порівняти із мінімальною зарплатою (пропорційно виконаній нормі робочого часу) і нарахувати доплату: 5000 х 0,5 – 2000 = 500 грн.

Таким чином, усього за вересень такому працівнику буде нараховано 4500 грн.

З цього доходу буде утримано:

• ПДФО: 4500 х 18% = 810 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується)
• ВЗ: 4500 х 1,5% = 67,50 грн.

На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 5000 х 22% = 1100 грн.

Приклад 4. Працівник півмісяця був на лікарняному.

У працівника оклад 5000 грн і це основне місце роботи. У вересні він надає листок непрацездатності за серпень, коли він хворів 10 днів. Які суми будуть нараховані працівнику у вересні?

З окладом все зрозуміло – працівнику за вересень буде нараховано 5000 грн.

З лікарняними так: вони розраховуються, виходячи з доходів, які працівник отримував за вересень 2019 – серпень 2020 р. Докладніше про те, як період карантину міг вплинути на розрахунок такої середньої зарплати, читайте тут

І хоча такі лікарняні нараховуються у вересні, це дохід серпня. Отже, з метою нарахування ЄСВ треба зарплату серпня додати до таких серпневих лікарняних. Якщо загальна сума доходу буде менша за 4723 грн – ЄСВ за серпень у вересні все рівно доведеться доплатити до мінімального рівня 4723 х 22% = 1039,06 грн. Якщо ж загальна сума серпневого доходу буде більшою, то ЄСВ у вересні за серпень треба буде нарахувати, виходячи з суми серпневих лікарняних.

Наприклад, якщо зарплата за серпень становила 4000 грн, а сума серпневих лікарняних – 1500 грн, то ЄСВ у вересні треба буде нарахувати в розмірі: (5000 + 1500) х 22% = 1430 грн.

• ПДФО: (5000 + 1500) х 18% = 1170 грн.
• ВЗ: (5000 + 1500) х 1,5% = 97,50 грн.

Приклад 5. Працівниця йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами

Працівниця у серпні надала листок непрацездатності з діагнозом «вагітність та пологи» і з 10 серпня пішла у декретну відпустку. У серпні їй нараховуються декретні, як вони оподатковуються?

ПДФО та ВЗ з їх суми не утримуються.

А ось з ЄСВ треба бути уважними та обережними. Якщо це основне місце роботи, то за кожен місяць декретної відпустки за таку працівницю треба сплатити ЄСВ у розмірі не меншому за мінімальний. При цьому це має бути мінімальний страховий внесок, який діє у місяці, за який нараховано дохід!

Отже, нарахування ЄСВ відбувається в тому ж місяці, коли нараховуються декретні (тобто в серпні і за правилами серпня). Але оскільки у вересні розмір мінімальної зарплати зріс, то якщо місячна сума декретних менша за 5000 грн, за такі місяці у вересні слід донарахувати ЄСВ.

Наприклад, якщо сума допомоги у вересні 4800 грн, то ЄСВ треба донарахувати за цей місяць у розмірі: (5000 – 4800) х 22% = 44 грн. І це треба зробити у вересні 2020 р. за кожний наступний місяць відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у 2020 році.

При цьому в таблиці 6 Звіту з ЄСВ за вересень 2020 р. такий донарахований ЄСВ треба буде показати щодо такої працівниці зі зазначенням коду типу нарахувань «13» та місяців 2020 року, за які здійснено таке донарахування.