25 серпня 2020 р. ВРУ прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (законопроєкт №3963). Як передбачається, він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Але, скоріш за все, це відбудеться ще у серпні або не пізніше 1 вересня 2020 р. Адже саме з 1 вересня цим Законом передбачається збільшення розміру мінімальної зарплати:
Водночас розмір прожиткового мінімуму цей Закон не змінює. Востаннє він змінився 1 липня (наслідки ми розглядали тут). Подальше зростання планується з 1 грудня, тоді ми до нього знову повернемося у наших аналітиках.
А зараз проаналізуємо, як вплине зростання мінімальної зарплати на розмір оплати праці, лікарняних та декретних, а також на сплату податків за них.
Що ж зміниться з 1 вересня?
Правила застосування мінімальної зарплати залишаться незмінними, а її розмір – зросте. В Законі про оплату праці, коли встановлюються гарантії того, яку зарплату має отримати працівник, немає прив’язки до розміру мінімальної зарплати станом на 1 січня певного року. Отже, з вересня 2020 р.:
Про правила оплати листків непрацездатності у 2020 році ми писали тут.
Тоді ж ми нагадували про прив’язку суми лікарняних та декретних виплат до мінімальної зарплати.
І тут треба розрізняти два нюанси:
Слід зазначити, що декретні ми рахуємо наперед. Але оскільки сума декретних за місяць порівнюється із мінімальною зарплатою у місяці, коли розпочався період вагітності та пологів, зазначений у листку непрацездатності, то незважаючи на те, що сам такий період може тривати і у вересні-грудні 2020 р. і мінімальна зарплата зросте до 5000 грн, донараховувати декретні до цього розміру не потрібно. Якщо цей період розпочався до 1 вересня – мінімальний розмір декретних в розрахунку на місяць становитиме 4723 грн.
Якщо у працівника немає 6 місяців страхового стажу за 12 місяців, які передують страховому випадку, тоді пам’ятайте:
Увага! Хоча в цьому випадку розмір лікарняних і декретних прив’язаний до мінімальної зарплати, такі виплати (навіть, якщо вони є «перехідними», тобто страховий випадок триває до вересня і після) перераховувати у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати з 1 вересня не потрібно.
Щодо ПДФО та ВЗ не зміниться нічого. Ставка ПДФО буде 18%, розмір податкової соцпільги та порогу її застосування не зміниться. Військовий збір стягуватиметься з будь-якої оподаткованої ПДФО суми доходу працівника за ставкою 1,5%.
А ось щодо ЄСВ – будьте уважні. Адже існує таке явище, як мінімальний страховий внесок. Який обраховується за формулою: мінімальна зарплата х 22%. І оскільки розмір мінімальної зарплати зріс, то зросте і розмір мінімального страхового внеску. З вересня по грудень 2020 р. він дорівнюватиме 5000 х 22% = 1100 грн.
Нагадуємо, що обов’язок сплати мінімального страхового внеску встановлено для роботодавців щодо працівників, які працюють в нього за основним місцем роботи. Навіть якщо в певному місяці такі працівники не виконали норму робочого часу – через лікарняний, відпустку, прогули, неповний робочий час тощо.
Проте він не стосується працівників:
Тепер розглянемо усе, зазначене вище, на прикладах.
Приклад 1. Працівник виконав місячну норму праці
Працівнику встановлено оклад 4000 грн. У вересні 2020 р. він виконав норму робочого часу повністю. Крім окладу, працівнику нараховується індексація зарплати у сумі 100 грн. Яку зарплату працівнику треба нарахувати працівнику за вересень?
По-перше, йому буде нараховано оклад 4000 грн і індексацію 100 грн.
А далі загальну суму такого доходу слід порівняти з мінімальною зарплатою і нарахувати доплату: 5000 – 4000 – 100 = 900 грн.
Таким чином, усього за вересень такому працівнику буде нараховано 5000 грн.
З цього доходу буде утримано:
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 5000 х 22% = 1100 грн.
Приклад 2. Працівник не виконав місячну норму праці (неповний робочий час).
Працівнику встановлено оклад в розмірі 5000 грн, але він працює за зовнішнім сумісництвом в режимі неповного робочого часу. Таким чином, він виконав 25% від звичайної норми робочого часу. Яку зарплату слід нарахувати такому працівнику за вересень?
Такому працівнику за окладом буде нараховано зарплату 5000 х 25% = 1250 грн. При цьому доплату до мінімальної зарплати у місячному розмірі працівник не отримає, адже його оклад не менший за розмір такої мінімальної зарплати.
А далі суму такого доходу треба оподаткувати:
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 1250 х 22% = 275 грн.
Приклад 3. Працівник півмісяця був у відпустці.
У працівника оклад 4000 грн і це основне місце роботи. При цьому у вересні він 15 днів був в оплачуваній відпустці (з встановленої йому норми робочого часу він відпрацював рівно половину). Сума відпускних становить 2000 грн. Яку зарплату працівнику треба нарахувати працівнику за вересень?
По-перше, йому буде нараховано половину окладу 4000 х 0,5 = 2000 грн.
А далі суму такого доходу слід порівняти із мінімальною зарплатою (пропорційно виконаній нормі робочого часу) і нарахувати доплату: 5000 х 0,5 – 2000 = 500 грн.
Таким чином, усього за вересень такому працівнику буде нараховано 4500 грн.
З цього доходу буде утримано:
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 5000 х 22% = 1100 грн.
Приклад 4. Працівник півмісяця був на лікарняному.
У працівника оклад 5000 грн і це основне місце роботи. У вересні він надає листок непрацездатності за серпень, коли він хворів 10 днів. Які суми будуть нараховані працівнику у вересні?
З окладом все зрозуміло – працівнику за вересень буде нараховано 5000 грн.
З лікарняними так: вони розраховуються, виходячи з доходів, які працівник отримував за вересень 2019 – серпень 2020 р. Докладніше про те, як період карантину міг вплинути на розрахунок такої середньої зарплати, читайте тут
І хоча такі лікарняні нараховуються у вересні, це дохід серпня. Отже, з метою нарахування ЄСВ треба зарплату серпня додати до таких серпневих лікарняних. Якщо загальна сума доходу буде менша за 4723 грн – ЄСВ за серпень у вересні все рівно доведеться доплатити до мінімального рівня 4723 х 22% = 1039,06 грн. Якщо ж загальна сума серпневого доходу буде більшою, то ЄСВ у вересні за серпень треба буде нарахувати, виходячи з суми серпневих лікарняних.
Наприклад, якщо зарплата за серпень становила 4000 грн, а сума серпневих лікарняних – 1500 грн, то ЄСВ у вересні треба буде нарахувати в розмірі: (5000 + 1500) х 22% = 1430 грн.
Приклад 5. Працівниця йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами
Працівниця у серпні надала листок непрацездатності з діагнозом «вагітність та пологи» і з 10 серпня пішла у декретну відпустку. У серпні їй нараховуються декретні, як вони оподатковуються?
ПДФО та ВЗ з їх суми не утримуються.
А ось з ЄСВ треба бути уважними та обережними. Якщо це основне місце роботи, то за кожен місяць декретної відпустки за таку працівницю треба сплатити ЄСВ у розмірі не меншому за мінімальний. При цьому це має бути мінімальний страховий внесок, який діє у місяці, за який нараховано дохід!
Отже, нарахування ЄСВ відбувається в тому ж місяці, коли нараховуються декретні (тобто в серпні і за правилами серпня). Але оскільки у вересні розмір мінімальної зарплати зріс, то якщо місячна сума декретних менша за 5000 грн, за такі місяці у вересні слід донарахувати ЄСВ.
Наприклад, якщо сума допомоги у вересні 4800 грн, то ЄСВ треба донарахувати за цей місяць у розмірі: (5000 – 4800) х 22% = 44 грн. І це треба зробити у вересні 2020 р. за кожний наступний місяць відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у 2020 році.
При цьому в таблиці 6 Звіту з ЄСВ за вересень 2020 р. такий донарахований ЄСВ треба буде показати щодо такої працівниці зі зазначенням коду типу нарахувань «13» та місяців 2020 року, за які здійснено таке донарахування.
У зв’язку з глобалізацією економіки виникла гостра потреба в уніфікованих стандартах фінансової звітності, що дають…
Аренда помещений для конференций в Киеве может понадобиться для проведения деловых мероприятий, таких как конференции,…
Держпраці зазначає, щовідрахування із заробітної плати регулюються законодавством України. Відповідно до ст. 128 Кодексу законів про…
У сучасному світі смартфони, планшети та інші гаджети стали незамінними помічниками в повсякденному житті.…
Головне управління ДПС у Запорізькій області нагадує, що згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.…
15 січня ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроєкт №5344-д про внесення змін до деяких законів України щодо…