Вчора, 14 вересня, вітбулась зустріч влади із представниками вітчизняного та іноземного бізнесу.
“Розвиток буде неможливим, якщо бізнес відчуватиме себе невпевнено та під загрозою будь-якої атаки – в тому числі з боку держави, – сказав Глава Уряду. – Ми налаштовані на чіткі кроки, які дозволять зняти всі перепони, бар’єри та приниження.” Можливо саме тому зустріч з представниками вітчизняного та іноземного бізнесу пройшла під головуванням Президента України Петра Порошенка і за участі керівництва Генеральної прокуратури та правоохоронних органів. Наразі ані офіційний сайт Президента, ані Уряду, не повідомляють про результати цієї зустрічі. Але можемо припустити, що зустріч точно не з представниками малого та середнього бізнесу.
За підсумками, В. Гройсман повідомив на своїй сторінці й Фейсбук: “Маски-шоу стоп! Домовились, що всі силові структури відмовляться від застосування силових операцій на підприємствах. Бізнес не може відчувати впевненість, коли є ймовірність будь-яких атак, в тому числі з боку держави. До кінця року ми проведемо День дерегуляції в парламенті – ухвалюємо необхідні закони, які вирішують нагальні питання підприємців. Окрім того, проговорюємо та ухвалюємо приватизаційне та концесійне законодавство. Воно стане ще одним механізмом залучення інвестицій в державу.”
Буцімто як завжди, бізнес чогось просив, влада щось обіцяла, але були і конкретні заяви.
“До кінця року узгоджуємо та ухвалюємо проект закону про Службу фінансових розслідувань, яка стане єдиним органом з повноваженнями економічного контролю. МВС, СБУ та інші структури будуть позбавлені цих функцій. Радо вітаємо бажання профільного Парламентського комітету підготувати проект закону і готові всебічно допомогти в його підготовці та в подальшому обговоренні на експертному рівні.”, – В. Гройсман. Як бачимо знову згадується СФР. Але немає жодної конкретики, на початку 2017 року влада ставила собі дедлайн введення у дію нової служби до кінця 2017 року. Але кінець року близько, а зрушень поки що не має. Приписали тут і тут.
Підвищення мінзарплати та прожиткового мінімуму
В той же час, згідно з проектом Державного бюджету України, чергове підвищення мінімальної заробітної плати відбудеться вже у 2018 році. Про це в ефірі «Українського радіо» повідомив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.
«На сьогодні в проекті Державного бюджету зафіксована цифра на рівні більш ніж 3 700 гривень. Хоча нещодавно була заява фракції “Блок Петра Порошенка” у Верховній Раді України про те, що народні депутати вважають обґрунтованою цифру 4 тис. гривень, і я абсолютно підтримую позицію фракції у цьому питанні. І я сподіваюся, що в процесі роботи над Держбюджетом у Верховній Раді ми покажемо, коли до такої цифри ми зможемо довести рівень мінімальної зарплати», – сказав він.«Тобто жодного негативу від підвищення мінімальної заробітної плати ми не побачили. Тому таким курсом, я переконаний, влада піде і далі», – наголосив Павло Розенко.
Прогнозується підвищення прожиткового мінімуму в 2018 році. З урахуванням індексації споживчих цін, останній становитиме:
- для працездатної особи: 1762 грн;
- для осіб, що втратили працездатність: 1373 грн;
- дітям до 6 років: 1492 грн;
- дітям від 6 років до повноліття: 1860 грн.
У середньому, прожитковий мінімум 2018 складає 1700 грн.
Також громадяни можуть розраховувати на дворазове зростання прожиткового мінімуму: у травні та грудні. На кінець року прожитковий мінімум для працездатної особи складатиме 1894 гривні, для непрацездатної – 1476 гривень, для дітей у віці до 6 років – 1604 гривні, для дітей у віці від 6 до 18 років – 2000 гривень.
Однак, як заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з провідними компаніями України: “Проект державного бюджету на наступний рік не передбачає суттєвих податкових змін, а саме збільшення податків чи зміни ставок.”
Малий та середній бізнес
Очевидно, вересень таки відзначився пожвавленням в політичному та економічному житті країни. Проведено ряд зустрічей та брифінгів за участі народних депутатів та представників малого бізнесу 7 областей України, котрі висловили неабияку стурбованість внесенням до ВРУ нових законопроектів № 6757 та №6758. Більш того, вони вимагають негайного їх відкликання та навіть подали до суду.
Як зазначають автори Занопроекту №6757, за оцінками експертів на 01.10.16 року з усіх зареєстрованих в Україні ФОП близько 65% фактично не ведуть власного малого бізнесу, а просто використовуються як «внутрішній офшор» третіми особами – реальними власниками бізнесу. Проте на дворі вже вересень 2017 року, коли більшість малих підприємств, і особливо ФоПів, після прийняття здирницьких змін в законодавстві, стосовно ЕСВ, підвищення штрафних санкцій за перевірками Держпраці, вже припинило свою діяльність і закрили підприємства.
Що ж стосується нововведень Законопроекту № 6758, то спрощену систему оподаткування дійсно буде знищено. Фактично, Законопроект прирівнює ФОП до загальної системи оподаткування.
Представники малого бізнесу вимагають прийняття Зконопроектів №5711 та №6489.
Як зазначаеться у поснювальній записці до Законопроекту №5711, згідно діючого законодавства, розмір санкцій за порушення законодавства про працю є в десятки разів вищим, ніж за порушення, що посягають на власність, порушення у сфері охорони природи, у сфері промисловості та будівництва та інші порушення, які можуть призвести до заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини, а також призвести до екологічних та техногенних катастроф, що матимуть незворотні наслідки.
Так, максимальний розмір штрафу за порушення законодавства про працю становить 320 000 гривень, тоді як за самовільне користування надрами максимальний штраф в розмірі 510 гривень, за викрадення чужого майна –510 гривень, за незаконну вирубку лісу –170 гривень, за порушення правил ядерної безпеки –1700 гривень.
Введення нереальних розмірів штрафів, за які суб’єкти підприємництва та посадові особи відповідають усім своїм майном, стане причиною для ліквідації робочих місць, зменшення виробництва товарів і послуг, тінізації економіки.
Законопроект № 6489 конкретизує обсяг повноважень органів державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності, нарешті, покладає відповідальність за прийняті рішення на посадових осіб тих чи інших державних органів.
Хоча на протязі року, різні офіційні джерела нам повідомляли про вихід зарплат із тіні, про значне зростання надходження до бюджету. Достатньо лише почитати сайт ДФСУ, де кожного місяця звітують про виконання та перевиконання збору податків. А за рахунок чого це зростання? Влада збільшила податки і всі вийшли з тіні. Через сором за себе не чесного і не справедливого. Це ж смішно!
Останнім часом, підкреслюється важливість, необхідність реформ анонсованих Урядом. Вже зовсім скоро вони будуть ухвалені ВРУ. А чого нам, простим українцям після цього очікувати?
Анонси Уряду
- збільшення пенсій
- підвищення соціальних гарантій
- гідного медобслуговування
- гідної зарплати
- вищі стандарти життя
Очікування та побоювання бізнесу
- збільшення податкового навантаження
- збільшення тиску з боку влади і особливо контролюючих органів на бізнес
- скорочення робочих місць в наслідок зменшення замовлень, скорочення поставок і т.і.
