Звільнення працівника: оформлення, розрахунок, трудова книжка, гарантії і оскарження

Законодавство про працю встановлює певний порядок оформлення припинення трудового договору з працiвником.

Припинення трудового договору покладає на власника або уповноваженого ним органу певнi зобов’язання.

Так, у разi припинення трудового договору незалежно вiд пiдстав власником або уповноваженим ним органом видається вiдповiдний наказ (розпорядження).

У наказi (розпорядженнi) про звiльнення зазначається прiзвище, iм’я, по батьковi працiвника, його посада, дата та пiдстава припинення трудового договору вiдповiдно до формулювання законодавства про працю з конкретним посиланням на статтю, пункт закону (наприклад, «звiльнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України»).

Якщо трудовий договiр припиняється з iнiцiативи працiвника за наявностi для цього певних поважних причин, то така причина також зазначається в наказi (розпорядженнi).

Власник або уповноважений ним орган повинен ознайомити працiвника iз наказом (розпорядженням) пiд пiдпис. Крiм того, на вимогу працiвника власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати йому копiю наказу (розпорядження).

Якщо в останнiй день роботи працiвник вiдсутнiй, то все одно видається наказ (розпорядження) про звiльнення.

Трудовий договiр має бути розiрваний з моменту фактичного припинення роботи працiвником, а не з дня видавання власником або уповноваженим ним органом вiдповiдного наказу (розпорядження).

За статтею 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звiльнення видати працiвниковi належно оформлену трудову книжку i провести з ним розрахунок у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП.

Повний розрахунок означає виплату працiвниковi:

– заробiтної плати, що йому належить (ураховуючи день звiльнення, оскiльки вiн є останнiм робочим днем);

– грошової компенсацiї за всi невикористанi днi щорiчної вiдпустки, а також додаткової вiдпустки, якщо працiвник має на неї право;

– вихiдної допомоги (ст. 44 КЗпП) у певних випадках.

Виплата всiх сум вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, що належать працiвниковi пiд час звiльнення, провадиться в день його звiльнення.

Якщо працiвник у день звiльнення не працював, то такi суми мають бути виплаченi не пiзнiше вiд наступного дня пiсля пред’явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок. Про нарахованi суми, належнi працiвниковi пiд час звiльнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повiдомити працiвника перед виплатою цих сум.

Вiдповiдно до ст. 117 КЗпП у разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi ст. 116 КЗпП, за вiдсутностi спору про їхнiй розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

У деяких випадках пiд час розiрвання трудового договору працiвниковi виплачується вихiдна допомога.

Вихiдна допомога – це грошова сума, яка виплачується працiвниковi одноразово в передбачених законом випадках пiдприємством, установою, органiзацiєю пiд час звiльнення його з роботи.

Розмiр такої допомоги залежить вiд пiдстави, за якою проводиться припинення трудового договору.

Вiдповiдно до ст. 44 КЗпП вихiдна допомога виплачується не менш як у розмiрi середньомiсячного заробiтку, якщо трудовий договiр припинено:

– у зв’язку з вiдмовою працiвника вiд переведення на роботу в iншу мiсцевiсть разом з пiдприємством, установою, органiзацiєю, а також вiдмовою вiд продовження роботи через змiну iстотних умов працi (п. 6 ст. 36 КЗпП);

– змiнами в органiзацiї виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiєю, реорганiзацiєю, банкрутством або перепрофiлюванням пiдприємства, установи, органiзацiї, скороченням чисельностi або штату працiвникiв (п. 1 ст. 40 КЗпП);

– виявленням невiдповiдностi працiвника обiйманiй посадi або виконуванiй роботi внаслiдок недостатньої квалiфiкацiї або стану здоров’я, якi перешкоджають продовженню такої роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП);

– поновленням на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП).

Якщо трудовий договiр припиняється у зв’язку з призовом або вступом на вiйськову службу, направленням на альтернативну (невiйськову) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП), вихiдна допомога виплачується в розмiрi двох мiнiмальних заробiтних плат.

У разi розiрвання трудового договору через порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (ст. 38, 39 КЗпП) вихiдна допомога виплачується в розмiрi, передбаченому колективним договором, але не менш як тримiсячний середнiй заробiток.

Якщо трудовий договiр припиняється з пiдстав, зазначених п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, розмiр вихiдної допомоги становить не менш як шестимiсячний середнiй заробiток.

Право на вихiдну допомогу в таких розмiрах мають працiвники як у разi припинення строкового трудового договору, так i в разi припинення трудового договору, укладеного на невизначений строк.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний також видати в день звiльнення працiвниковi його трудову книжку з унесеним до неї вiдповiдним записом.

Пунктом 2.3 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн’юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58, зареєстрованим у Мiн’юстi України 17.08.93 р. за № 110 (iз змiнами, далi – Iнструкцiя), передбачено, що записи в трудовiй книжцi пiд час звiльнення мають провадитися вiдповiдно до формулювання чинного законодавства i з посиланням на вiдповiдну статтю, пункт закону.

Згiдно з п. 2.4 Iнструкцiї усi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу, переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видавання наказу (розпорядження), але не пiзнiше вiд тижневого строку, а в разi звiльнення – в день звiльнення i мають точно вiдповiдати тексту наказу (розпорядження).

Iз записом про звiльнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пiд пiдпис ознайомити працiвника.

Вiдповiдно до п. 4.1 Iнструкцiї в разi звiльнення працiвника всi записи про роботу i нагороди, внесенi в трудову книжку за час роботи на цьому пiдприємствi, засвiдчуються пiдписом керiвника пiдприємства або спецiально уповноваженою ним особою та печаткою пiдприємства або печаткою вiддiлу кадрiв.

У разi затримання видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звiльнення в такому разi вважається день видачi трудової книжки. Про новий день звiльнення видається наказ (розпорядження) i вноситься запис до трудової книжки працiвника. Ранiше внесений запис про день звiльнення визнається недiйсним у порядку, визначеному п. 2.10 Iнструкцiї.

Якщо працiвник вiдсутнiй на роботi в день звiльнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повiдомлення про потребу отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тiльки за письмової згоди працiвника (п. 4.2 Iнструкцiї).

Крiм того, слiд зазначити, що вiдповiдно до ст. 49 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працiвниковi на його вимогу довiдку про його роботу на цьому пiдприємствi, в установi, органiзацiї iз зазначенням спецiальностi, квалiфiкацiї, посади, часу роботи i розмiру заробiтної плати.

Для працiвникiв, якi припиняють трудовий договiр, може бути встановлено певнi гарантiї. Деякi з них установлюються для всiх працiвникiв, iншi – виключно для окремих категорiй працiвникiв.

Так, однiєю з гарантiй пiд час розiрвання трудового договору є обов’язок власника або уповноваженого ним органу запропонувати працiвниковi, трудовий договiр з яким розривається, iншу роботу. Така гарантiя передбачена в разi звiльнення з таких пiдстав:

– скорочення чисельностi або штату працiвникiв;

– виявлення невiдповiдностi працiвника обiйманiй посадi або виконуванiй роботi;

– поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу.

Не допускається звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу в перiод його тимчасової непрацездатностi (крiм звiльнення за п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП), а також у перiод перебування працiвника у вiдпустцi. Це правило не поширюється на випадок повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї.

Отже, працiвник не може бути звiльнений у перiод його тимчасової непрацездатностi, а також у перiод перебування у вiдпустцi.

Для деяких категорiй працiвникiв може бути встановлено додатковi гарантiї пiд час розiрвання трудового договору.

Так, вiдповiдно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звiльнення вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв (до шести рокiв – ч.6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерiв за наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крiм випадкiв повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, коли допускається звiльнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язково працевлаштовують таких жiнок також у разi їхнього звiльнення пiсля закiнчення строкового трудового договору. На перiод працевлаштування за ними зберiгається середня заробiтна плата, але не бiльш як три мiсяцi з дня закiнчення строкового трудового договору.

У деяких випадках гарантiєю для працiвникiв, якi звiльняються, також є потреба отримання власником або уповноваженим ним органом попередньої згоди профспiлкового органу.

Так, вiдповiдно до ст. 43 КЗпП передбачено, що розiрвання трудового договору з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу провадиться за попередньої згоди виборного органу первинної профспiлкової органiзацiї (профспiлкового представника).

За попередньої згоди виборного органу (профспiлкового представника), первинної профспiлкової органiзацiї, членом якої є працiвник, розiрвання трудового договору може бути проведене лише з пiдстав, передбачених п. 1 (крiм випадку лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї), 2-5, 7 ст. 40 i пп. 2 i 3 ст. 41 КЗпП (крiм випадкiв, коли трудовий договiр iз названих пiдстав розривається з прокурором, працiвником органу внутрiшнiх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслiдувань України чи органу, що здiйснює контроль за додержанням податкового законодавства).
Якщо припинення трудового договору проводиться на загальних пiдставах (ст. 36 КЗпП) або за iнiцiативою самого працiвника (ст. 38 i 39 КЗпП), то попередня згода профспiлкового органу в таких випадках не вимагається.

За статтею 42 КЗпП у разi скорочення чисельностi чи штату працiвникiв у зв’язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi переважне право на залишення на роботi надається працiвникам з бiльш високою квалiфiкацiєю i продуктивнiстю працi.

За рiвних умов продуктивностi працi i квалiфiкацiї перевага в залишеннi на роботi надається:

– сiмейним – за наявностi двох i бiльше утриманцiв;

– особам’, у сiм’ї яких немає iнших працiвникiв iз самостiйним заробiтком;

– працiвникам з тривалим безперервним стажем роботи на такому пiдприємствi, в установi, органiзацiї;

– працiвникам, якi навчаються у вищих i середнiх спецiальних навчальних закладах без вiдриву вiд виробництва;

– учасникам бойових дiй, iнвалiдам вiйни та особам, на яких поширюється чиннiсть Закону України «Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту»;

– авторам винаходiв, корисних моделей, промислових зразкiв i рацiоналiзаторських пропозицiй;

– працiвникам, якi дiстали на цьому пiдприємствi, в установi, органiзацiї трудове калiцтво або професiйне захворювання;

– особам з числа депортованих з України – впродовж п’яти рокiв з часу повернення на постiйне мiсце проживання до України;

– працiвникам з числа колишнiх вiйськовослужбовцiв строкової служби, вiйськової служби за призовом пiд час мобiлiзацiї, на особливий перiод, вiйськрвої служби за призовом осiб офiцерського складу та осiб, якi проходили альтернативну (невiйськову) службу, – впродовж двох рокiв з дня звiльнення їх зi служби.

Такий перелiк не є вичерпним i перевага в залишеннi на роботi може надаватися також iншим категорiям працiвникiв, якщо це передбачене законодавством України.

Слiд також зазначити, що вiдповiдно до ч. 1 ст. 42-1 КЗпП працiвник, з яким розiрвано трудовий договiр з пiдстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП (крiм випадку лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї), впродовж одного року має право на укладення трудового договору в разi поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працiвникiв аналогiчної квалiфiкацiї.

У разi незаконного звiльнення працiвник має право звернутися до суду для захисту своїх прав.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 01.11.96 р. № 9 «Про застосування Конституцiї України при здiйсненнi правосуддя» визначено, що з урахуванням конституцiйного положення про те, що правосуддя в Українi провадиться виключно судами, юрисдикцiя яких поширюється на всi правовiдносини, що виникають у державi, судам пiдвiдомчi всi спори про захист прав i свобод громадян. Суд не може вiдмовити особi в прийняттi позовної заяви чи скарги лише з тiєї пiдстави, що її вимоги можуть бути розглянутi в передбаченому законом досудовому порядку.

Вiдповiдно до ст. 221 КЗпП трудовi спори розглядаються комiсiями з трудових спорiв та районними, районними у мiстi, мiськими чи мiськрайонними судами.

Так, за статтею 233 КЗпП працiвник може звернутися iз заявою про вирiшення трудового спору безпосередньо до районного, районного у мiстi, мiського чи мiськрайонного суду в тримiсячний строк з дня, коли вiн дiзнався або мав дiзнатися про порушення свого права, у справах про звiльнення – в мiсячний строк з дня вручення копiї наказу про звiльнення або з дня видачi трудової книжки.

У разi порушення законодавства про оплату працi працiвник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробiтної плати без обмеження будь-яким строком.

У разi пропуску з поважних причин строкiв, визначених, ст. 233 КЗпП, районний, районний у мiстi, мiський чи мiськрайонний суд може поновити цi строки.

Крiм того, вiдповiдно до ст. 235 КЗпП у разi звiльнення без законної пiдстави або незаконного переведення на iншу роботу працiвник має бути поновлений на попереднiй роботi органом, який розглядає трудовий спiр.

Орган, який розглядає трудовий спiр, пiдчас винесення рiшення про поновлення на роботi одночасно ухвалює рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу, але не бiльш як за один рiк.