За якою формою звітувати за 2019 рік?
Мінфін наказом від 15.05.2018 р. №511 виклав у новій редакції Порядок №435. Але перший звітний період, за який застосовується нова форма Звіту (оновлений додаток 5 до Порядку), був 2018 рік.
Отже, за 2019 рік підприємці подають уже знайому форму Звіту. Нагадаємо, що у 2018 році він зазнав певних змін. Тепер він містить лише дві таблиці (замість чотирьох):
таблицю 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» подає ФОП як на єдиному податку, так і на загальній системі оподаткування;
таблиця 2 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» подається лише за наявності спецстажу.
До якого числа подається Звіт за 2019 рік?
Фізичні особи — підприємці незалежно від обраної системи оподаткування зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ» за формою додатка 5 із зазначенням типу форми «Початкова» до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.
Отже, граничний термін подання додатка 5 за 2019 рік — 10 лютого 2020 року. Це буде понеділок, звичайний робочий день, тому строки подання Звіту не переносяться на іншу дату.
Не подали Звіт або подали з помилками: що буде?
Помилки бувають різні.
Звіт із помилками в обов’язкових реквізитах не вважається поданим, та інформація про доходи з нього не потрапить до реєстру застрахованих осіб і не буде зарахована до страхового стажу.
Для зарахування страхового стажу підприємцю необхідно виправити помилки у звітності та повторно подати річний звіт до органів ДПС.
На противагу найманим працівникам, за яких ЄСВ сплачує та звітує роботодавець, підприємцям необхідно самостійно дбати про зарахування періоду діяльності до страхового стажу, щоб не позбавити себе майбутньої пенсії та інших соціальних гарантій.
Водночас нагадуємо, що Пенсійний фонд надає можливість кожному громадянину, включаючи й приватних підприємців, безкоштовно контролювати зарахування періодів діяльності до страхового стажу. Для цього необхідно зареєструватись на веб-порталі Пенсійного фонду та зайти до свого особистого кабінету.
А ще за неподання Звіту підприємець несе фінансову та адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, орган ДПС накладає на таку особу штраф у розмірі 10 н. м. д. г. (170 грн). Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 60 н. м. д. г. (1020 грн).
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, це порушення тягне за собою накладення штрафу на ФОПа від 30 до 40 н. м. д. г. (тобто від 510 грн до 680 грн). Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, — тягнуть за собою накладення штрафу на ФОПа від 40 до 50 н. м. д. г. (тобто від 680 грн до 850 грн).
А якщо формально Звіт оформлений правильно і прийнятий податківцями, але інформація в ньому неправильна? У такій ситуації відповідальність підприємця залежить від типу помилки і того, як швидко він чи податківці цю помилку виявили.
Якщо помилка знайдена самостійно, але граничний строк подання Звіту за 2019 рік ще не минув, її можна виправити шляхом подання Звіту наново. Звітної нової форми додаток 5 не має, тож це буде подана наново «початкова» форма Звіту з усіма правильними даними. Штрафів у цьому разі не буде, а поданим вважатиметься останній варіант Звіту.
Якщо ж строки подання Звіту вже минули, ситуація складна, адже самостійно виправити помилку підприємець не зможе.
Що каже ДПС
Податківці у ЗIР, підкатегорія 301.06.02, наголошують, що самостійного виправлення ФОПом помилок у Звіті з ЄСВ (форма №Д5) Порядком №435 не передбачено.
Помилки щодо грошових показників (арифметична помилка, неправильно порахована сума доходу/ЄСВ, заповнено не ту таблицю форми №Д5 за період до 01.01.2018 р. або, зокрема, за звітні періоди після 01.01.2018 р. у таблиці 1 форми №Д5 неправильно зазначено код категорії застрахованої особи тощо) у Звіті з ЄСВ можуть бути виявлені під час документальної перевірки і виправлені за її наслідками.
Водночас ФОП має право самостійно, до проведення документальної перевірки контролюючим органом, подати заяву до контролюючого органу з проханням провести перевірку/звірку, у якій уточнити причину перевірки.
Якщо податківці під час такої перевірки виявлять заниження сум ЄСВ, то, згідно зі ст. 25 Закону про ЄСВ, за донарахування ними своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш ніж 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Складання звіту
А ось тепер перейдемо до складання Звіту.
Титульний (перший) аркуш Звіту
Він містить усю потрібну інформацію для того, щоб податківці зрозуміли, хто, за який період і до якого органу ДПС подає Звіт з ЄСВ.
Чи подавати у Звіті номер телефону?
Номер телефону ФОПа не належить до обов’язкових реквізитів Звіту з ЄСВ (їх повний перелік наведено у п. 6 розділу II Порядку №435), але радимо його все ж таки зазначити для прискорення зв’язку з контролерами (або щоб мати з ними ще один тип швидкого зв’язку, крім електронного листування).
Тобто на цьому аркуші обов’язково наводимо:
— дані про звітний період — 2019 рік;
— тип форми. Якщо 31 грудня підприємницька діяльність не закінчується (підприємець не ліквідується), то це буде звичайна «початкова» форма, про що і проставляємо позначку «Х»;
— номер облікової картки ФОПа або серію (за наявності) та/або номер його паспорта (остання можливість передбачена лише для тих, хто від номера облікової картки офіційно відмовився);
— П. I. Б. та адресу підприємця. Адреса має бути та, за якою він зареєстрований. Ми про це писали в консультації «ФОП змінив адресу: до якої ДФС звітувати?» в «ДК» №25/2019. Зокрема, щодо Звіту з ЄСВ ми зазначали, що він подається до органу ДПС, що відповідає новому місцю проживання. Це підтверджують і податківці;
— код органу ДПС, до якого подається Звіт;
— код основного виду економічної діяльності підприємця;
— інформацію про тип підприємця. Вона наводиться у відповідному рядку таблиці із зазначенням дат початку і закінчення перебування підприємцем відповідної системи оподаткування. Якщо протягом року підприємець встиг змінити систему оподаткування, то він заповнює два рядки із зазначенням періодів перебування на таких системах оподаткування;
— дані про кількість таблиць у Звіті, які підприємець заповнює. Якщо спецстажу він не має, то заповнює і зазначає на титульному аркуші лише таблицю «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Зверніть увагу: титульний аркуш Звіту підписується підприємцем (із зазначенням П. I. Б. та дати його подання). Крім того, згідно з п. 16 розд. IV Порядку №435 підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають окремі Звіти.
Таблиця «Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
Ось тут починається найцікавіше. Адже у Порядку №435, незважаючи на зміни, які до нього весь час вносяться, дуже мало інформації про те, як, власне, складати цю таблицю.
Зрозуміло, що на початку підприємцю слід зазначити (знову) власні П. I. Б. та номер облікової картки ФОПа або серію (за наявності) та/або номер його паспорта.
А далі слід заповнити таблицю з даними про доходи та ЄСВ підприємця за рік. А як це зробити, Мінфін не встановив. I тому на сьогодні ми маємо дві позиції, як це зробити.
Позиція ДПС
По-перше, податківці вважають, що при заповненні цієї таблиці підприємець має показати базу нарахування ЄСВ і саму суму ЄСВ, яку мав сплатити за звітний рік. I зробити це слід окремо за кожен місяць.
Позаяк Порядок №435 не каже, як ці суми визначити, податківці вважають, що слід звернутись до норм Закону про ЄСВ та Iнструкції №449. Вони говорять, що:
— для ФОПа на загальній системі оподаткування ЄСВ встановлюється в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом. При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Таким чином, базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник ЄСВ. У разі якщо такі платники не отримали доходу (прибутку) в окремому місяці, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше від максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, встановленої Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
— для ФОПа на спрощеній системі оподаткування ЄСВ встановлюється у розмірі 22 відсотків на суму, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше від максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Нагадаємо, що мінімальна сума місячного страхового внеску у 2019 році становить 22% від 4173 грн = 918,06 грн, а максимальна — 22% від 62 595 грн = 13770,90 грн.
Наведені висновки податківців ніким не беруться під сумнів: це справді вимоги нормативних актів.
Немає проблем із заповненням Звіту у ФОПів-«єдинників», адже у них в таблиці колонки 3 та 4 будуть однакові, бо там проставляється сума, визначена підприємцями на власний розсуд в діапазоні між мінімальним та максимальним розміром страхового внеску (більшість таких підприємців сплачує ЄСВ саме в мінімальному розмірі).
Але «єдинникам», як і «загальникам», слід мати на увазі, що у формулі, зазначеній у графі 6 таблиці, передбачає множення значень граф 3 (де зафіксовано загальну суму оподатковуваного доходу) та 4 (де зафіксовано ту частину доходу, на яку нараховується ЄСВ). Та насправді треба перемножувати показники граф 4 та 5 (де стоїть ставка ЄСВ).
З цим погоджуються і податківці в IПК Головного управління ДФС в Одеській області від 24.10.2018 р. №4530/IПК/15-32-13-01-10 : «Формула для розрахунку ЄВ, що міститься у назві графи 6 таблиці 1 №Д5, наведена з помилкою, яку необхідно ігнорувати як таку, що не відповідає вимогам Закону №2464. Зазначений показник розраховується за формулою: гр. 4 х гр. 5/100».
За рік цю помилку у формулі не виправили, але з нею хоча б можна працювати.
Проблема виникає, коли йдеться про ФОПів на загальній системі оподаткування. Адже їм при заповненні таблиці треба буде орієнтуватися на дані декларації про майновий стан та доходи, а в ній дані про чистий дохід наводяться загальною річною сумою. Як їм розподілити отриманий чистий дохід між місяцями року?
Питання почалися вже з того, якими мають бути показники колонок 3 та 4 таблиці у ФОПа на загальній системі оподаткування: однаковими чи різними? ГУ ПФУ у Рівненській області у своєму повідомленні від 22.01.2019 р. зауважимо, що такі значення можуть бути різні. Податківці потім цю позицію підтримали.
Позиція податківців у 2018 році
Спочатку з’явилися зразки складання Звіту від черкаських податківців. Щодо ФОПів-«загальників» у цих зразках суми місячних доходів однакові!
Тобто податківці застосовували такий шлях визначення суми місячного доходу: беремо чистий річний дохід, ділимо на кількість місяців, протягом яких підприємець перебував на загальній системі оподаткування. При цьому фактична сума доходів (або їх відсутність) у кожному з таких місяців податківців не цікавила.
Якщо ж доходів не було, черкаські податківці навели зразок тільки для випадку, коли їх не було протягом звітного року взагалі. У такому разі у колонці 3 вони проставили нулі, а в кожному рядку колонки 4 — розмір мінімальної зарплати.
Потім свої зразки виклала ДФСУ. Тут вже розглядались різні випадки складання Звіту, але зі зразків стає зрозуміло, що підхід у розподілі чистого доходу між місяцями звітного року ДФСУ застосовує той самий: беремо суму, зазначену у декларації про майновий стан та доходи, і ділимо її на кількість місяців перебування на загальній системі оподаткування. Саме цю середню зазначаємо як дохід кожного місяця в колонці 3. Далі порівнюємо цю середню з максимальною базою нарахування ЄСВ, і якщо середня більша, то в графі 4 проставляємо максимальну базу.
Свіжих роз’яснень щодо заповнення підприємцями на загальній системі оподаткування Звіту з ЄСВ (зокрема, за 2019 рік) від податківців ще не було. Але надані раніше роз’яснення податківцями не скасовані, тобто вони не передумали. А підстави передумати вони мають.
Позиція судів
Річ у тім, що і Закон про ЄСВ, і Iнструкція №449, на які спираються податківці, коли надають свої роз’яснення, нічого про таке «розтягування» доходу на весь звітний рік не говорять. Натомість вони говорять, що, якщо підприємець-«загальник» за певний місяць чистого доходу не мав узагалі, він самостійно визначає базу оподаткування (не нижче мінімальної зарплати).
У декларації про майновий стан та доходи місяці, у яких чистий дохід був, і в яких його не було, не зазначаються. Тому виконати вимоги цих нормативних актів підприємець може лише з аналізу Книги обліку доходів і витрат.
Мало того, підприємець на загальній системі оподаткування має сплачувати ЄСВ протягом такого звітного року (один раз на квартал до 20 числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується єдиний внесок). Це передбачено п. 4 розділу IV Iнструкції №449. Тобто коли і декларація, і Звіт ще не подані, суми власного річного доходу підприємець ще не знає і порахувати середньомісячний дохід не може. I як йому сплачувати ЄСВ, щоб не потрапити під штрафи за недоплату?
Податківці пропонують для цього не передбачений нормативними актами вихід. Вони вважають граничний строк подання Звіту з ЄСВ підприємцями датою остаточного розрахунку за сумами ЄСВ за звітний рік. Тобто за законом розрахуватися слід до 20 січня включно, але можна сплатити без штрафу і до 10 лютого (включно). Але така пропозиція діє лише для ФОПів-«загальників» (див. лист ДФСУ від 24.01.2019 р. №2265/7/99-99-13-02-01-1).
Зрозуміло, що роз’яснення податківців, не підкріплені нормативними актами, сподобалися не всім. I дехто встиг з ними зустрітися в суді.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд пішов ще далі. На його думку*, особа, яка зареєстрована як ФОП, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов’язана сплачувати ЄСВ не нижче від розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником.
В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником) така особа є застрахованою і платником ЄСВ за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Iнше тлумачення законодавства, на думку ВС, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Зрозуміло, що цей висновок стосується сплати ЄСВ (а як наслідок, і звітування за ним) не лише «загальниками», а й «єдиноподатниками». Але до внесення відповідних змін до Закону про ЄСВ та Iнструкції №449 спори з податківцями щодо цього триватимуть (тому позицію ВС можна буде використовувати як аргумент на захист підприємця).
* Постанова ВС від 04.12.2019 р. у справі №440/2149/19.
Хто може Звіт не подавати?
Відповідно до п. 3 розділу III Порядку №435 ФОПи як на загальній, так і на спрощеній системі і члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони:
1) отримують пенсію за віком;
2) або є особами з інвалідністю;
3) або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Звіт зазначеними особами не подається.
У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізособи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю чи досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до п. 10, 11 розділу IV Порядку №435 один раз на рік у терміни, визначені п. 2, 5 розділу III Порядку №435. Звітним періодом є календарний рік.
Зразки заповнених звітів за формою Д5
Приклад заповненої форми № Д5 для ФОП спрощеної системи оподаткування
Приклад заповненої форми № Д5 для ФОП загальної системи оподаткування
