Головна » Юристу » Аналіз законодавства » Єдиний податок – 2020. Аналіз закону №466
Аналіз законодавства

Єдиний податок – 2020. Аналіз закону №466

Поділіться з друзями - підтримайте проект

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування чи відмови від неї

Як і раніше, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкту господарювання слід подати до контролюючого органу заяву. Але тепер уточнено, що це має бути контролюючий орган за місцем податкової адреси. Це, радше, не зміна, а уточнення, позаяк таке відбувалося й раніше.

Також вносяться зміни до порядку подання заяв для «єдинників» III групи:

1) у разі зміни податкової адреси, місця провадження госпдіяльності «єдинники» III групи подають заяву не пізніше останнього дня кварталу здійснення таких змін. До змін таку заяву потрібно було подавати разом із податковою декларацією за звітний період;

2) для зміни ставки єдиного податку заява подається «єдинником» III групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому застосовуватиметься така ставка. Цю зміну внесено до п. 298.6 ПКУ, хоча така сама вимога нині міститься в пп. «в» пп. 4 та в пп. 5 п. 293.8 ПКУ.

До пп. «в» пп. 4 п. 293.8 ПКУ внесено окреме уточнення. За ним перехід зі ставки 5% на 3% здійснюватиметься за заявою, яку слід подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому застосовуватиметься нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ (раніше — за 15 к. д.).

Отже, з 23 травня картина така:

— у разі переходу «єдинника» III групи зі ставки 3% на 5% для подання заяви залишився старий термін — не пізніше 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому застосовуватиметься нова ставка;

— у разі переходу «єдинника» III групи зі ставки 5% на 3% з’явився вже новий термін — не пізніше 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому застосовуватиметься нова ставка (і не забудьте про реєстрацію платником ПДВ).

Новий звітний період для ПДВ

«Єдинники», які сплачують ПДВ, тобто «єдинники» III групи за ставкою 3% та «єдинники» IV групи, повинні подавати декларацію з ПДВ щомісяця. Хоча на 2020 рік була можливість обрати квартальний звітний період. Новий звітний період запроваджено з 23 травня. Але наразі конкретних роз’яснень від ДПС, як відзвітувати за II квартал або за місяць (і вперше це виходить за травень до 20 червня 2020 року), через зміни посеред кварталу, немає.

Ставки єдиного податку

Розміри ставок для платників єдиного податку не змінилися. Хоча для фіксованих ставок замість слів «у межах» буде «не більше», але значення податку від цього не змінилося.

Ліміти для «єдинників» I — III групи

Як відомо, законопроєкт №1210 ВРУ прийняла ще 16 січня 2020 року. У ньому, серед іншого, було передбачено зміну розмірів граничних доходів. Але Закон №466 Президент підписав щойно 22 травня 2020 року. Ця норма мала б стати чинною з 23 травня 2020 року.

Але ці розміри вже було запроваджено з 2 квітня Законом №540 щодо карантинних пільг.

Зокрема, з 2 квітня обсяг доходу становить:

— для I групи ЄП — 1 млн грн замість 300 тис. грн;

— для фізосіб-«єдинників» II групи — 5 млн грн замість 1,5 млн грн;

— для фізосіб-«єдинників» та юросіб-«єдинників» III групи — 7 млн грн замість 5 млн грн.

Нові річні обсяги визначаються за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. (включно).

База оподаткування для «єдинників» IV групи

Згідно зі змінами до п. 292-1.2 ПКУ, базою оподаткування податком для платників єдиного податку IV групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю.

Окремо було запроваджено визначення бази оподаткування для «єдинників» IV групи, якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено. У такому разі нею буде нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в АР Крим або в області.

Також передбачено зміни у звітуванні щодо анулювання реєстрації платників IV групи.

Підстави для анулювання статусу «єдинника» наразі наведено у п. 299.10 ПКУ. Для IV групи, зокрема, передбачено, що може бути такою підставою і якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75% (для юросіб), і якщо не подано податкової звітності, передбаченої пп. 295.9.1 ПКУ. Ось до останньої вимоги пропонується уточнення: не лише звітності, передбаченої пп. 295.9.1 ПКУ, а й звітності, передбаченої пп. 298.8.1 ПКУ.

Але, з огляду на зазначені норми, це стосується однієї і тієї самої звітності (просто різних випадків її подання). Тобто до звітування жодних змін не внесено.

Але змінено строк подання звітності «єдинниками» IV групи щодо щорічного підтвердження статусу за пп. 298.8.1 ПКУ. До змін було прописано норму щодо подання «до 20 лютого», а тепер запроваджено строк «не пізніше 20 лютого». Тобто на 2021 рік можна буде звітувати вже в тому числі й 20 лютого.

Iнші податки, які сплачують «єдинники»

По-перше, за новими правилами «єдинник» буде платником податку на прибуток у разі виплати доходів нерезидентам. За новою редакцією п. 297.6 ПКУ платник єдиного податку — юридична особа, який визнається контролюючою особою над контрольованими іноземними компаніями відповідно до ст. 39-2 ПКУ, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток. Про це ми докладно зазначали в аналітиці щодо податку на прибуток. Ця норма почне діяти з 1 січня 2021 року.

До того ж окремими абзацами пп. 133.1.1 ПКУ та новим пп. 133.1.4 ПКУ визначено, коли юрособи-«єдинники» та ФОПи є платниками податку на прибуток.

Зокрема:

— юрособи-«єдинники» є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України у порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ;

— юрособи-«єдинники» є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, який оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 та розділом III ПКУ (про трансфертне ціноутворення ми поговоримо окремо, адже це варте окремої статті);

— фізособи-підприємці, у тому числі «єдинники», та фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, які оподатковуються за п. 141.4 ПКУ.

А от «єдинники» IV групи не є платниками податку при виплаті доходів нерезидентам, визначених абз. 4 — 6 пп. 14.1.49 ПКУ (це операції щодо платежів за цінні папери; вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента понад суму «витягнутої руки», сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, порівняно зі сумою за методом «витягнутої руки»).

По-друге, уточнюється, що функції податкового агента при нарахуванні доходів фізособам щодо утримання та сплати ПДФО та військового збору, а також подання звітності (ф. №1ДФ) поширюються і на фізосіб-«єдинників» IV групи. До змін для таких підприємців п. 297.3 ПКУ було встановлено виняток. Тобто з 23 травня таке уточнення вже діє і щодо фізособи-«єдинника» IV групи. Тому такий «єдинник» при нарахуванні доходів фізособам заповнює та подає ф. №1ДФ вже за II квартал.

Зміни у відомостях Реєстру «єдинників»

До змін у п. 299.7 ПКУ було дві згадки про види діяльності, які вносять до Реєстру платників єдиного податку. Так, для I та II груп окремо до Реєстру вносились обрані ними види господарської діяльності (підпункт 4). Хоча для них і для решти «єдинників» передбачено внесення відомостей «види господарської діяльності» (підпункт 8). Тож це задвоєння (а саме підпункт 4) вилучили.

I щодо отримання витягу з Реєстру. З 23 травня зареєстрований платник єдиного податку може за бажанням безоплатно та беззастережно не просто отримати у контролюючому органі за місцем податкової адреси витяг із Реєстру платників єдиного податку, а й зробити це в електронному вигляді. До внесених змін про можливість його отримання в електронному вигляді у п. 299.9 ПКУ не йшлося. Але для отримання такого витягу доведеться ще чекати реалізації такого сервісу від ДПС.

Крім того, змінено строки отримання витягу. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників ЄП не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для СГ, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, — двох робочих днів з дня надходження запиту. Як і раніше витяг діє до внесення змін до реєстру.

Хто з «єдинників» не матиме пільги у вигляді несплати земельного податку

За новою редакцією п. 297.1 ПКУ «єдинників» звільнено від податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої — третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, розташованого на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Тобто пільгу не матимуть платники єдиного податку I — III групи при наданні земельної ділянки або нерухомого майна, яке на ній розташовано, в оренду або в позичку. Але ця норма запрацює з 1 липня. Про цю новацію ми докладно розповімо окремо.

Уточнення щодо втрати статусу «єдинника» через податковий борг

До змін за пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУ «єдинники» I — III групи мали перейти на загальну систему у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Законом №466 до цієї норми внесено уточнення, що переходити на загальну систему доведеться у разі наявності боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ПКУ. За нормою цього пункту податкове повідомлення-рішення про несплату податків не надсилається, якщо сума боргу менша за 60 н. м. д. г. (тобто менша за 1020 грн). Відповідно, якщо у «єдинника» борг за два послідовні квартали становитиме менше 1020 грн, він має право залишитися на спрощеній системі.


Поділіться з друзями - підтримайте проект